Зміст:
Де навчався і чим дихав Корольов у Києві
Сергій Корольов — видатний академік, який очолив радянську ракетну програму, народився в Житомирі, але юність його тісно пов’язана з Києвом. У 1920-х роках він навчався в Київському політехнічному інституті, мешкав у родичів на вулиці Костьольній і підпрацьовував кур’єром у київській газеті, розвозячи видання до Соломенки. Перший у житті політ на планері відбувся на вулиці Гарматній — тоді він ледь не загинув, рятуючи товариша від зіткнення. На будівлі першого корпусу КПІ встановлена меморіальна дошка, а на алеї почесних діячів установи знаходиться погруддя Корольова. Могила його батька зберігається на Лук’янівському меморіальному заповіднику.
Яка київська розробка зберегла «Поїхали!» для нащадків
У київському НДІ ЕМП — Науково-дослідному інституті електромеханічних приладів — створили перший у світі космічний магнітофон «Звезда». Саме цей український прилад зафіксував голос Юрія Гагаріна під час польоту в відкритому космосі й зберіг для наступних поколінь легендарне «Поїхали!». Без цієї київської розробки знаменитої фонограми могло б просто не зберегтися. Інститут відзначив у 2019 році 60-річчя від дня заснування й потрапив до Книги рекордів України.
Ще одне київське підприємство — Дарницький радіозавод — займалося розробкою апаратури для перших стиковок кораблів у відкритому космосі, бортових командних радіоліній та системи стиковки «Ігла». Хоча офіційно завод відомий випуском телевізорів «Славутич», його реальні космічні розробки для станцій типу «Алмаз» залишалися суворо засекреченими.
Українська пісня у відкритому космосі
Павло Попович — перший космонавт-українець радянської епохи і четвертий космонавт у світі — здійснив маловідомий вчинок: він першим виконав українську пісню у відкритому космосі. У Києві Попович особисто висадив дуб на території Національного авіаційного університету, і дерево росте там і досі. Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк — на його честь названо проспект у столиці, а також встановлено чотири меморіальні таблички в різних куточках міста. І ще один кумедний факт: у Києві колись був «мер‑космонавт», якого містяни жартома називали «Льоня‑Космос».
Чому це важливо знати
Підкорення космосу часто використовують як один із наріжних пунктів пропаганди, яка привласнила собі цілу епоху. Проте реальна картина значно складніша: без київських вчених, заводів і конструкторів навряд чи з’явилися б перший супутник чи записане у космосі «Поїхали!». Ці факти — не просто цікаві деталі для поціновувачів історії міста, а повернення унікальної, часто замовчуваної частини історії, яку досліджує Степанець у своїх відеоматеріалах. Мешканці Києва мають знати про свій вклад у освоєння Всесвіту.
Раніше ми писали
Як уже повідомлялося раніше, Степанець досліджував інші сховані куточки Києва — зокрема підземний морг і таємниці анатомічного театру. Також у квітні 2026 року стало відомо, що на Хрещатику, де колись стояв Ленін, з’явиться фонтан — ще один символ деколонізації публічного простору столиці.
Створено за матеріалами: kyiv.news