Сухопутні війська Збройних Сил України продемонстрували чотири основні типи наземних роботизованих комплексів, які вже активно впроваджуються у бойових умовах. Мова йде про “Лють”, “Терміт”, “Гном-мінер” та Ardal – технології, що допомагають на найбільш небезпечних ділянках фронту.
Про це інформує Укрінформ.
Ці комплекси вже рятують життя українських військових на передовій, виконуючи завдання з евакуації, логістики та мінування.
“Ця складова [наземні роботизовані системи] доповнила повітряну. Розвиток наземного компонента сьогодні зумовлений інтенсивним вогневим впливом ворога на бойові порядки наших військ”, – зазначив офіцер відділу розвитку наземних систем управління БпЛА команди Сухопутних військ Володимир Ровенський. Він зауважив, що на відміну від безпілотників, використання наземних систем є значно складнішим через створення архітектури зв’язку для їхньої роботи.
На сьогодні 22 бойові підрозділи мають в своєму складі операторів наземних роботизованих комплексів. Найефективнішими вважаються системи “Лють” та Ardal, які вже виконали безліч завдань з евакуації поранених та логістичного забезпечення.
За словами Ровенського, бойовий наземний комплекс “Лють” та інші НРК потребують доопрацювання та подальшого розвитку, проте вже активно використовуються військами. Частка їхнього застосування за типами приблизно така:
- 47% – логістичні та евакуаційні комплекси,
- близько 25% – інженерні комплекси,
- 12% – бойові комплекси,
- інші – спеціальні.
Командир взводу, викладач навчальної роти школи спеціалістів безпілотних наземних комплексів “Варан” Олександр, відомий за позивним “Наруто”, розповів, що роботизований розвідувально-ударний наземний комплекс “Лють” має броньований захист, повний привід, електродвигун, ПКТ-кулемет та боєкомплект на 550 набоїв. Він може відкривати вогонь, однак потребує присутності людини для управління.
За його словами, дрон “Терміт”, хоча й вважається логістичним, є багатофункціональним – має модулі для мінування та можливість установки великої кількості турелей для вогневого ураження. “Йому не важко транспортувати більш ніж 200 кілограмів, а запас ходу – 20 кілометрів туди і назад – для нього не є проблемою”, – наголосив військовий.
Комплекс “Гном-мінер”, незважаючи на свою простоту, демонструє чудові результати – дальність його роботи перевищує три кілометри. Цей дрон призначений для проведення інженерних завдань, зокрема розмінування.
Начальниця центру рекрутингу підрозділу безпілотних систем Тетяна Муравйова звернулася до охочих стати операторами НРК. Для цього потрібно звертатися до центру Drone Force.
“Кандидат має бути зацікавленим, мати певну цифрову грамотність, зацікавленість до технологій та базові знання в механіці і електриці”, – підкреслила вона.
Додамо, Київ запускає масштабну систему перехоплення ворожих дронів — проєкт «Чисте небо».