Зміст:
Стан мосту імені Євгена Патона у Києві знову викликає гострі дискусії між вченими, інженерами та представниками міської влади. У Національній академії наук України попереджають, що несучі елементи переправи швидко руйнуються і без невідкладного втручання це може спричинити людські потерпілі та колапс транспортної системи столиці. Водночас інфраструктурні експерти зауважують: локальні ремонти не вирішать проблеми, а суперечки насамперед стосуються питання багатомільярдної реконструкції. Про це повідомляє Informator.UA
Міст Патона — один із ключових транспортних шляхів Києва — вже кілька років міститься в критичному технічному стані. Обмеження для великовантажного транспорту застосовуються з 2020 року. Науковці звертають увагу, що корозія в несучих елементах пришвидшується, і деякі конструктивні ділянки ризикують втратити необхідну міцність.
Що пропонують у НАН
У Національній академії наук оприлюднили перелік першочергових заходів, які вважають необхідними для забезпечення безпеки мосту. Висновки базуються на дослідженнях члена-кореспондента НАН України, генерального директора Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського Олександра Шимановського.
Серед першочергових робіт, які пропонують виконати, зазначають:
- підсилення крайніх головних балок на опорі №25;
- ремонт проміжних опор №11 та №21;
- заміну або ремонт поперечних балок;
- ремонт в’язей прогонових будов;
- відновлення перильних огорож і стовпів освітлення;
- заміну деформаційних швів.
У НАН попереджають, що якщо не ліквідувати виявлені дефекти найближчим часом, темпи деградації конструкцій зростатимуть. У такому випадку окремі елементи можуть зазнати повного руйнування, що становитиме загрозу для пішоходів і транспортного руху в місті.
Вчені фактично закликають до невідкладних ремонтних та реконструкційних заходів, підкреслюючи, що зволікання може призвести до серйозних наслідків.
Інженери: точковий ремонт — марна трата грошей
Не всі спеціалісти погоджуються з позицією НАН. Інженерка шляхів сполучення Анна Мінюкова, яку пов’язують із міською владою, вважає, що локальні, масштабні точкові роботи економічно не виправдані.
За її підрахунками, заходи, запропоновані науковцями, можуть обійтися приблизно у 200 мільйонів євро — тобто близько 8–10 мільярдів гривень. І при цьому такі роботи охоплюватимуть лише частину конструкцій, а не повну реконструкцію мосту.
Фахівчиня наголошує: у світовій практиці мостобудування зазвичай обирають один із двох шляхів — невідкладні протиаварійні заходи для тимчасової стабілізації або ж капітальну реконструкцію. Часткові, розрізнені ремонти часто призводять до того, що під час майбутньої реконструкції доводиться демонтувати вже змонтовані елементи і виконувати роботи повторно.
Наприклад, якщо сьогодні змінити деформаційні шви, а згодом ремонтувати шар покриття проїзної частини, ці шви доведеться демонтувати та встановити знову. До того ж значна частина бюджету йде на підготовку будівельного майданчика — монтаж кранів, плавзасобів та тимчасових опор. Якщо роботи проводитимуться кількома етапами в різні роки, ці витрати повторюватимуться.
Скільки коштуватиме «латання»
Проведення протиаварійних робіт на мосту за попередніми оцінками може коштувати до 200 мільйонів гривень. Однак навіть такі заходи не відновлять повну працездатність споруди — у перспективі реконструкція залишиться необхідною.
Тому інженери наполягають на комплексному підході до відновлення мосту.
Чи є загроза обвалу
Незважаючи на гучні заяви про можливі людські жертви, сам Олександр Шимановський у коментарях висловлюється значно стриманіше. Він відзначає, що міст має «нульовий залишковий ресурс», але це не означає, що споруда може впасти в найближчу мить.
За словами експерта, як інженерна конструкція міст навряд чи руйнуватиметься миттєво, хоча окремі аварійні ситуації вже мали місце.
У КМДА теж запевняють: переправа поки що придатна для експлуатації. Рух дозволений за умови дотримання встановлених обмежень.
Статус пам’ятки — головна перешкода
Ще однією суттєвою перешкодою для швидкої реконструкції є статус мосту як пам’ятки архітектури. Закон «Про охорону культурної спадщини» вимагає погодження будь-яких втручань у таких об’єктах з відповідними органами охорони — у цьому випадку з Міністерством культури.
Через це не можна просто замінити застарілі елементи на сучасні аналоги без додаткових дозволів. Наприклад, перильні огорожі мосту виконані з чавуну за стандартами 1950-х років. Їх можна було б замінити легшими й економнішими сучасними конструкціями, але для цього знадобляться відповідні погодження.
Крім того, авторський нагляд під час реставрації пам’ятки може становити близько 3% від загальної вартості робіт — що при багатомільярдному проєкті означає десятки або навіть сотні мільйонів гривень додаткових витрат.
Мільйони на проєкти — і жодного ремонту
Попри численні обговорення, реальні будівельні роботи на мосту досі не розпочалися. У 2021 році «Київавтодор» оголосив тендер на проєктування реконструкції вартістю 46,4 млн грн, але процедура затягнулася через скарги до Антимонопольного комітету.
У 2023 році Служба відновлення інфраструктури уклала прямий контракт на підготовку ескізів і розрахунків реставрації на 49,5 млн грн із маловідомою компанією «Патон-експерт». Проте роботи не розпочалися через брак фінансування.
Наразі створення візуалізації майбутнього ремонту оцінили приблизно у 12 млн грн, а розробка повноцінної проєктної документації може коштувати додатково 35–45 млн грн.
Що буде далі
Експерти вважають, що масштабний проєкт реконструкції може реалізовуватися за моделлю «проєктуй — будуй», коли проєктні роботи і будівництво виконуються одночасно. Такий підхід дозволяє скоротити строки втілення великих інфраструктурних проєктів. Проте навіть у найкращому випадку підготовка проєкту може тривати близько двох років, а саме будівництво — не менше ще ніж два роки.
Отже, поки що міст Патона працює з обмеженнями, а навколо нього триває не лише технічна дискусія, а й боротьба за великий інфраструктурний проєкт у центрі міста.
Учасники технічної наради на базі комунального підприємства «Київавтошляхміст» за участю фахівців Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського дійшли висновку, що міст імені Євгена Патона через Дніпро можна й надалі експлуатувати за умови дотримання раніше встановлених обмежень.
Фото: НАН України
Створено за матеріалами: kyivschina24.com