Будівля музею видатного українського художника Григорія Світлицького на вулиці Дегтярній у Києві зазнала підпалів щонайменше двічі, її частково розбирали й фактично поховали під бетонною забудовою. Замість культурного осередку залишились занедбані руїни, зарослі кущами. Попри такий стан, споруда формально залишається під опікою Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Про плани порятунку цього місця повідомив керівник заповідника Роман Маленков.
За словами Маленкова, повне відновлення музею у початковому вигляді на цей момент є нереалістичним — для цього потрібні мільйонні інвестиції, яких ні держава, ні донори наразі не мають. Натомість у заповіднику планують законсервувати збережені та неаварійні частини будівлі, що становлять історичну цінність, і на її території створити культурний простір імені Григорія Світлицького.
Будинок за адресою Дегтярна, 30 має важливе історичне значення. Саме тут, повернувшись із Петербурга у 1919 році, оселився Григорій Світлицький і жив до своєї смерті у 1948 році. У 1958 році в цій споруді відкрили музей художника, але у 1992-му його закрили; вже до 2015 року будівля перебувала в стані майже повної руйнації.
Григорій Світлицький — одна з ключових постатей українського мистецтва першої половини XX століття. Він понад 16 років очолював реставраційні роботи Ісаакіївського собору в Петербурзі, став першим Народним художником УРСР і здобув славу як майстер пейзажу, якого часто називали «поетом місячних ночей».
Сьогодні колишній музей — це заросла й майже безлюдна ділянка, затиснута між бетонною стіною та крутим схилом, оточена елітною забудовою Воздвиженки. Попри статус пам’ятки місцевого значення, під час перевірок не вдалося виявити жодних правовстановлюючих документів на будівлю: об’єкт відсутній у реєстрі майнових прав і не позначений на кадастровій карті.
У заповіднику планують у 2026 році поетапно реалізувати проєкти зі збереження проблемних об’єктів «Стародавнього Києва», і простір Світлицького має стати одним із символів цієї роботи — прикладом того, що навіть у руїнах культурна спадщина може отримати шанс на нове життя.
Також повідомлялося, що у Києві на вулиці Січових Стрільців, 91, на Лук’янівці тривають активні роботи з реконструкції будівлі початку XX століття. Споруда довгий час потерпала від руйнувань, і місцеві жителі побоюються, що «реставрація» може перетворитись на чергову масштабну забудову. Журналіст Олег Черниш зафіксував, що на даху встановлено металевий каркас, робітники монтують нову покрівлю, фасад із вулиці прикритий банером, а з іншого боку помітні фрагменти оригінальної жовтої цегли.
Фото: Роман Маленков
Створено за матеріалами: kyivschina24.com