Зміст:
Де і коли відбудеться презентація
Проєкт «Втрачений Київ» відкриють презентацією інформаційних стендів біля Гостинного двору на Контрактовій площі. Подія запланована на 24 березня, початок о 11:00. Організатори запрошують представників медіа та всіх охочих киян приєднатися до заходу.
Перша експозиція присвячена Богоявленському собору Братського Богоявленського монастиря — храму, який століттями був архітектурним центром Подолу. Стенди покажуть, як виглядав собор до знищення, у чому полягала його унікальність у контексті європейської архітектури та яку роль він відігравав у житті київського Подолу.
Окремою частиною проєкту став аудіогід у форматі подкасту про Богоявленський собор, начитаний відомим українським музикантом Олегом Скрипкою. Це дасть змогу відвідувачам отримати детальну інформацію про зниклу пам’ятку під час прогулянки.
Чим був унікальний Богоявленський собор
За радянських часів з мапи Києва зникли сотні архітектурних пам’яток, і Богоявленський собор Братського монастиря — один із найболючіших прикладів таких втрат. Храм збудували у 1690–1693 роках за кошти гетьмана Івана Мазепи на місці давнішої дерев’яної церкви; проєкт виконав знаний зодчий Йосиф Старцев. Собор став головною святинею Києво-Братського монастиря та важливою архітектурною домінантою Подолу.
Братський монастир займав цілий квартал між Контрактовою площею, Набережно-Микільською, Іллінською та Волоською вулицями. Саме тут зародилася Києво-Могилянська академія — один із найдавніших вищих навчальних закладів України. У криптах собору був похований гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний — визначний козацький полководець початку XVII століття.
Під час великої пожежі на Подолі у 1811 році собор зазнав значних ушкоджень: згорів його бароковий іконостас. Храм відновили, однак у 1920-х роках монастир закрили. У 1935 році за рішенням більшовицької влади Богоявленський собор та верхні яруси монастирської дзвіниці розібрали на цеглу нібито «для потреб шкільного будівництва». Нині частина фундаментів собору зайнята житловим будинком, а збережені споруди монастиря використовує Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Які організації створили проєкт
Проєкт реалізовано у партнерстві кількох організацій: громадської організації «Україна Інкогніта», Управління туризму та промоцій КМДА, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Київського науково-методичного центру (КНМЦ) та Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» (ДІАЗ).
Участь ДІАЗ «Стародавній Київ» має важливе символічне значення. Заповідник відповідає за збереження й популяризацію історичної спадщини центральної частини міста, зокрема Подолу. Раніше в контексті занедбаності Подолу та ролі ДІАЗ у збереженні спадщини керівник заповідника Роман Маленков зазначав, що заповідник міг би стати туристичним локомотивом столиці, однак поки що має недостатню публічну видимість.
Як працюватимуть стенди та аудіогід
Інформаційні стенди монтують безпосередньо на історичних місцях, де колись стояли зруйновані споруди. Це дає змогу перехожим дізнатися про минуле конкретної локації просто під час прогулянки.
Поєднання візуальної інформації на стендах із аудіогідом створює мультимедійний формат взаємодії з міською історією. Організатори повідомляють, що Богоявленський собор — лише перша тема проєкту, а згодом експозиції з’являтимуться й на інших локаціях Києва, де колись стояли втрачені архітектурні шедеври.
Що загрожує культурній спадщині Подолу сьогодні
Культурна спадщина Києва й досі перебуває під загрозою. Поки одні пам’ятки отримують друге життя завдяки реставрації та науковим дослідженням, інші продовжують руйнуватися, навіть попри повномасштабну війну. Знищення історичних будівель на Подолі триває попри мораторій і судові процеси.
Водночас ДІАЗ «Стародавній Київ» активно документує та популяризує архітектурну спадщину столиці. Раніше повідомляли про дослідження кам’яниці на Великій Житомирській, яка має два архітектурні обличчя. Проєкт «Втрачений Київ» продовжує цю роботу — він нагадує про втрати минулого й сприяє формуванню суспільного запиту на збереження того, що ще можна врятувати.
Раніше ми писали
Раніше повідомляли про стан занедбаного Подолу та роль ДІАЗ «Стародавній Київ» у збереженні історичної спадщини району. Також інформували про продовження руйнування історичних будівель на Подолі під час війни і про дослідження ДІАЗ будинку на Великій Житомирській, який вирізняється подвійним архітектурним обличчям.
Створено за матеріалами: kyiv.news