Зміст:
Що передбачає план стійкості Києва
План стійкості столиці — це комплекс заходів, спрямований на підготовку енергетичної інфраструктури та комунальних служб до наступного опалювального сезону. Документ підготовлено Урядом у співпраці з Київською міською військовою адміністрацією та органами місцевого самоврядування.
Головним пріоритетом визначено розвиток розподіленого теплопостачання. Цей розділ потребує доопрацювання — розробникам доручили завершити його до початку квітня 2026 року. Розподілене теплопостачання передбачає відмову від повної залежності від великих теплоелектроцентралей на користь дрібніших локальних джерел тепла, що зменшує вразливість системи до ракетних ударів.
Загальний бюджет плану становить 61,6 млрд грн, з яких 10,6 млрд грн — власні кошти міста. Потреба у додатковому фінансуванні сягає 51 млрд грн. Уряд запевняє, що після затвердження документа надаватиме необхідну підтримку столиці під час його підготовки та реалізації.
Чому Київ потребує плану стійкості
Необхідність такого плану виникла після досвіду зими 2025–2026 років. У січні 2026 року масштабні атаки завдали серйозних пошкоджень енергосистемі столиці — понад 500 тисяч споживачів залишилися без електропостачання, а дев’ять районів опинилися без опалення.
Після удару 27 грудня по ТЕЦ‑5, ТЕЦ‑6 та Київській ГЕС місто довгий час перебувало в умовах екстрених відключень з непередбачуваними графіками. Централізоване теплопостачання виявилося особливо вразливим — одна успішна атака може одночасно залишити без тепла тисячі будинків.
Тому документ робить ставку на диверсифікацію джерел енергії: замість покладанняся на кілька великих станцій — впровадження розподіленої генерації та автономних теплових рішень, які важче вивести з ладу одним ударом.
Як держава забезпечить резервне живлення для багатоповерхівок
Паралельно з планом стійкості Уряд на виїзному засіданні ухвалив постанову про експериментальний проєкт для житлових будинків столиці. Держава профінансує придбання та встановлення акумуляторів, інверторів і генераторів для забезпечення роботи ліфтів, інженерних систем та освітлення місць загального користування у багатоповерхівках.
Обладнання буде куплене за кошти держави. На мешканцях залишаться експлуатаційні витрати — закупівля палива, технічне обслуговування та ремонти. Участь у проєкті добровільна: рішення ухвалюють співвласники багатоквартирних будинків.
Постанова також спрощує дозвільні процедури щодо будівництва та землевідведення, які потрібні для встановлення устаткування. КМДА має 30 днів для формування переліку будинків, що відповідають критеріям, та визначення потреби у фінансуванні. Після цього Уряд прийме окреме рішення про виділення коштів.
Хто координує підготовку до опалювального сезону
Координацію заходів плану стійкості здійснює Координаційний центр при Уряді. Остаточне затвердження плану покладається на Раду національної безпеки і оборони — Київ у черговості серед регіонів перебуває останнім. Реалізацію на місцевому рівні забезпечуватимуть КМДА та міські комунальні підприємства.
Пілотним проєктом з резервного живлення багатоповерхівок безпосередньо опікується Уряд у партнерстві з КМДА. Формування списку будинків та визначення обсягів фінансування — у зоні відповідальності столичної влади. Прем’єр-міністерка зазначила, що Уряд розглядає можливість розширення програми на інші міста.
Які кроки виконають найближчим часом
Розробники плану мають до початку квітня доопрацювати розділ, присвячений розподіленому теплопостачанню. Після цього документ передадуть на затвердження РНБО. Паралельно КМДА розпочне формування переліку багатоповерхівок для участі в пілотному проєкті — на це відводиться 30 днів з моменту ухвалення постанови.
Це не перша державна ініціатива щодо забезпечення мешканців резервним живленням. У січні 2026 року стартувала програма «СвітлоДім» для ОСББ — управителі будинків могли отримати від 100 до 300 тисяч гривень на придбання генераторів та акумуляторів. Нова програма відрізняється масштабом: держава бере на себе повну вартість обладнання, а не лише надає грант.
Що це означає для мешканців багатоповерхівок
Для мешканців багатоповерхівок пілотний проєкт означає реальні зміни під час блекаутів. Резервне живлення ліфтів має вирішальне значення для людей з обмеженою мобільністю та мешканців верхніх поверхів. Освітлення сходових кліток і робота інженерних систем — питання базової безпеки.
Водночас план стійкості на 61,6 млрд грн — це стратегічне рішення, яке визначить рівень готовності Києва до наступного опалювального сезону. Наявний дефіцит фінансування у розмірі 51 млрд грн залишає відкритим питання: звідки надійдуть ці кошти — державного бюджету, міжнародної допомоги чи кредитних ресурсів.
Для ОСББ та співвласників будинків важливо знати: участь у програмі добровільна, рішення ухвалюються на загальних зборах. Якщо будинок включать до переліку КМДА, мешканцям слід бути готовими до обговорення подальшої експлуатації обладнання та пов’язаних із цим питань.
Раніше повідомляли
У січні 2026 року детально висвітлювали масштаб пошкоджень енергосистеми Києва після серії масованих атак. Також повідомлялося про запуск програми «СвітлоДім», у межах якої ОСББ могли отримати до 300 тис. грн на генератори та акумулятори. Наразі відомі й наслідки удару 27 грудня по ключових ТЕЦ столиці та хід робіт із відновлення, про що інформували у грудні.
Створено за матеріалами: kyiv.news