Нічний обстріл Києва пошкодив історичну фабрику Roshen

Що відомо про пошкоджену будівлю

Корпус, який постраждав під час обстрілу, збудували після масштабної пожежі 1873 року на місці Деміївського цукрово-рафінадного заводу. За даними Зводу пам’яток Києва, від п’ятиповерхової споруди після пожежі залишилися лише зовнішні стіни головного корпусу, які згодом перебудували. Саме цей фрагмент нині вважають найстарішою збереженою частиною колишньої фабрики.

Деміївський цукрово-рафінадний завод, що діяв на цій території з 1868 року, мав визнання на міжнародних виставках: золоті медалі в Санкт-Петербурзі (1870) та Парижі (1878, 1889), нагороду в Києві (1880), медаль «За заслуги» у Відні (1873) і Державний герб на Всеросійській виставці в Москві (1882). Продукція заводу тоді вважалася прикладом передового виробництва.

Історія підприємства від цукру до шоколаду

Промисловий розвиток цієї ділянки почався 1868 року за проєктом архітектора Вишневського, коли закладали будівлі Деміївського цукрово-рафінадного заводу. До 1912 року комплекс розширився: тут діяла власна лікарня з операційною, прокладено залізничну колію, були чоловічі та жіночі казарми для працівників.

У 1919 році цукровий завод разом із сусідньою Деміївською паровою фабрикою шоколаду й цукерок, що належала купцю Валентину Єфімову, було націоналізовано. 1923 року об’єкти об’єднали під назвою «Кондитерська фабрика імені Карла Маркса». Саме тут у 1956 році створили рецепт легендарного «Київського торта», який став одним із символів української кондитерської школи.

У 1996 році підприємство приватизували, а згодом воно увійшло до складу корпорації «Рошен». За даними «Локальної історії», це одне з найстаріших діючих кондитерських підприємств України з понад 150‑річною історією.

Статус пам’ятки досі не визначений

Незважаючи на історичну важливість, споруда 1873 року досі не внесена до офіційного Переліку пам’яток міста Києва. Це означає відсутність державного охоронного статусу, який би врегульовував її збереження й відновлення. Після отриманих пошкоджень питання майбутньої долі цього історичного корпусу залишається невирішеним.

У районі Деміївки збереглося кілька промислових споруд другої половини XIX століття, серед них — корпуси колишнього цукрово-рафінадного заводу. Більшість старих будівель були знесені у 1970‑х роках під час масштабної реконструкції району.

Наслідки атаки 24 січня

У ніч проти 24 січня Київ зазнав інтенсивної ракетно‑дронової атаки. Уламки безпілотних літальних апаратів впали в п’яти районах столиці: Голосіївському, Дніпровському, Дарницькому, Деснянському та Солом’янському. Окрім пошкоджень на кондитерській фабриці, постраждали житлові будівлі, офісна споруда, горіли бензовоз і гаражний кооператив.

Через обстріли виникли значні проблеми з міською інфраструктурою: частина Києва тимчасово залишилася без теплопостачання та води, близько 6 тисяч будинків опинилися без опалення. На «зеленій» лінії метро змінили рух поїздів через пошкодження огорожі на відкритій ділянці.

Чому це важливо знати

Пошкодження 152‑річного корпусу — це не лише удар по промисловому об’єкту, але й втрата частини матеріальної історії міста. Споруда пережила революції, дві світові війни й радянський період, зберігаючи автентичні риси архітектури другої половини XIX століття. Відсутність охоронного статусу ускладнює питання реставрації й збереження цієї пам’ятки. Цей інцидент демонструє, що війна руйнує не лише сучасну інфраструктуру, а й культурну спадщину міста.