На 28 червня у соціальних мережах розгорівся резонансний конфлікт між депутатом від “Європейської солідарності” Олексієм Гончаренком та депутаткою Київради, ректоркою Київського авіаційного інституту (КАІ) Ксенією Семеновою. Цей скандал виник несподівано: депутата спочатку обурив пост, написаний Гончаренком про зовсім іншу особу. Семенова звинуватила нардепа в “пошуку нової жертви”, та тепер, здається, її саму чекають наслідки розслідування від Гончаренка – принаймні, він вже пообіцяв це.
Суть суперечки в тому, що Гончаренко висловив своє незадоволення з приводу призначення 24-річної Катерини Михалко на посаду виконавчого директора об’єднання підприємств ОПК “Технологічні сили України”. Політика шокувала молодість директорки, яка піднялася на цю посаду в 22 роки. Заявлені Гончаренком критичні зауваження можуть бути трактовані як ейджизм, адже вони стосуються не лише людей похилого віку, але й молоді. Семенова, у свою чергу, виступила на захист Михалко.
У своєму пізнішому пості ректорка пояснила, що добре знає роботу Михалко і вважає, що вона “досить відповідає своїй посаді”. Проте, замість конструктивної підтримки, Семенова зосередилася на тому, щоб болісніше вколоти Гончаренка, нагадуючи про його минуле в “молодіжному” крилі Партії регіонів та його участь у акціях із георгіївською стрічкою. Таким чином, її виступ швидше нагадував “атаку” на нардепа, що, безперечно, не залишилося непоміченим Гончаренком, який пообіцяв “виправити” ситуацію з ректоркою та її фінансовими справами.
Обвинувачення Семенової на адресу Гончаренка
Гончаренко з сарказмом охарактеризував кар’єру 24-річної Михалко як “історію успіху” та висловив бажання почути її розповідь особисто. Проте поки вона не відповіла, справжнього аналізу ситуації не було – зокрема, легковажно очікувати оперативної реакції від дівчини, чий девіз у Facebook – “Світ ловив мене, але не спіймав”.
Натомість Ксенія Семенова двічі коментувала його пост, зауваживши, що він незаслужено не згадав, що організація, про яку йдеться, не є державною установою.
“Олексію, вам немає на кого більше стрибати? ТСУ – це громадська спілка. Не державний орган. І судячи із членів ТСУ, вони виконують свою роботу чудово. Скільки вам, Олексію, було років, коли ви стрибали в Одесі в георгіївських стрічках? Сигнал недостатній?”, – написала ректорка у коментарі.
Скоро Семенова випустила детальніший пост, у якому знову акцентувала увагу на Гончаренка більше, ніж на Михалко. Вона детальніше описала “молоді роки” цього політика та згадала його недавній конфлікт із журналістом-розслідувачем Денисом Бігусом, під час якого Бігус був змушений визнати, що співпрацює з СБУ.
“Гончаренко зловив золотий дощ від Бігуса і обрав нову жертву. Хлопчик Олексій вважає себе достатньо зрілим, щоб накидатися на молодих, талановитих дівчат, як Михалко, яка керує ТСУ”, – зазначила ректорка.
Семенова підтвердила, що в її команді є багато молодих і ефективних фахівців, і вона також знайома з роботою Михалко. На її думку, ТСУ не лише не є державною установою, але й займається успішним лобіюванням інтересів виробників.
“Вони дійсно роблять те, що повинна робити спілка”, – ствердила вона.
Зрозумівши, що Гончаренко не раз згадував її членство в Партії Регіонів, Семенова детально розписала його одеську кар’єру. Вона наголосила, що політик заявив про себе вже в 21 рік, посилаючись на його ейджистські звинувачення.
“У 2001 році Гончаренко став керівником молодіжної організації Одеського відділення Партії зелених України. У 21-річному віці він балотувався в Одеську міську раду в окрузі у «Селищі Таїрова», проте не пройшов. Отже, Гончаренко в 21 був досить дорослим. Але ж Катерина – жінка. Це вже інша історія,” – додала ректорка.
Вона не забула також згадати, що в кінці 2005 року обласні організації партії «Союз», до якої тоді належав Гончаренко, злилися з Партією Регіонів; і це відповідно призвело до його обрання до Одеської міської ради у 2006 році.
Перспектива “виховної” роботи Гончаренка
Гончаренко як завжди не забарився з реакцією: він швидко перейшов від Михалко до Семенової та пообіцяв “вивчити Київське авіаційне”. При цьому він натякнув, що за весь час її керівництва єдиною його рефлексією стала зміна назви НАУ на КАІ.
“Говорити про те, що ні Семенова, ні наша 24-річна керівниця експорту зброї не шкодують часу на соціальні мережі і фотосесії, однак менш зацікавлені в роботі, зовсім не похвально. Отже, Ксюш, з чого почати: аналіз депутатського фонду чи бюджету КАІ? Але чого я питаю? У мене часу вистачить на все”, – запитав він.
Зазначимо, що Гончаренко останнім часом у соціальних мережах позиціонує себе як “завуч з виховної роботи”, постійно намагаючись “виховувати” своїх опонентів, особливо у фінансах. Він примусив активіста Сергія Стерненка звітувати про безпілотники, які він отримує на донати, а також вимагав фінансової прозорості від журналіста Дениса Бігуса. Коли Бігус відмовився розкривати деталі фінансування Bihus.info, Гончаренко сам почав публікувати інформацію про це.
Чи чекати тепер “виховної роботи” щодо Семенової? У фразі Гончаренка: “з чого почати: аналіз депутатського фонду чи бюджету КАІ?” йдеться про гроші, які щороку депутати отримують для підтримки киян. Ця сума у Київраді досягла 16 млн грн на одного депутата, вони виділяються з міського бюджету. А бюджет КАІ – це десятки мільйонів гривень, що складаються, серед іншого, з внесків студентів за навчання.
Варто зазначити, що навіть у коментарях до посту Семенової більшість користувачів стали на бік Гончаренка – підтримкою ректорки скористалися лише близько чверті її підписників. Окремі коментатори висловили невдоволення з приводу слів “хлопчик” і “золотий дощ”, відзначивши, що останній вислів є “риторикою рівня Порнхаб”, та закликали міністра освіти Оксена Лісового звернути увагу на стиль спілкування Семенової. Крім того, ректорка отримала звинувачення у нібито “схематозі” у своєму навчальному закладі, що робить майбутнє розслідування Гончаренка ще більш цікавим, також були згадані епізоди її діяльності, пов’язані з “регіоналами”.
Гончаренко у скандалі через пропозицію змінити форму ТЦК
Нагадаємо, нещодавно Гончаренко потрапив під вогонь критики після пропозиції змінити форму працівників ТЦК. Він підкреслив, що вони не повинні носити піксель, оскільки це принижує героїзм справжніх військових. Депутат зазначив, що часто отримує звернення від військових, які вважають, що їх плутають з працівниками територіальних центрів соціальної підтримки. Тому захисники часто відмовляються носити форму з піксельним камуфляжем саме з цієї причини.
Також раніше Гончаренко зареєстрував у Верховній Раді проєкт закону, що доповнює Кримінальний кодекс новою статтею, яка передбачає штрафи за неналежні дії, зокрема за ненадання допомоги, фізичне насильство та погрози. За його словами, цей законопроєкт навряд чи отримає підтримку парламентарів і служитиме переважно політичним піаром, метою якого є “зупинити зловживання повноваженнями під час мобілізації і захистити права громадян”.