Парламент Ірану ухвалив рішення про закриття Ормузької протоки, яка є важливим маршрутом для транспортування близько 20% світової нафти. Це стало відповіддю на атаки США на три іранські ядерні об’єкти та “цілковите ігнорування з боку міжнародної спільноти”.
Як повідомляє Press TV, член парламентського комітету з національної безпеки та зовнішньої політики, а також командир Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Ірану Есмаїл Ковсарі підтвердив цю інформацію.
Однак варто зауважити, що рішення про закриття протоки ще не є остаточним і повинно отримати схвалення Вищої ради національної безпеки Ірану.
Ормузька протока, яка розташована в гирлі Перської затоки, є ключовим шляхом для міжнародної торгівлі. Вона відіграє вирішальну роль у постачанні близько 20% світової нафти — це приблизно 17–18 мільйонів барелів щодня. Тому її важливість для глобальної енергетики важко переоцінити.
Крім того, через цю протоку транспортують великий обсяг скрапленого природного газу, особливо з Катару, одного з провідних експортерів. Це єдиний морський шлях, що з’єднує Перську затоку з відкритим океаном. У цьому регіоні зосереджені основні нафтові держави, зокрема Іран, Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт та Об’єднані Арабські Емірати.
Згідно з повідомленням Press TV, експерти попереджають: якщо робота протоки припиниться або її закриють, це відразу призведе до суттєвого підвищення цін на нафту в усьому світі, ставлячи під загрозу енергетичну безпеку. Деякі прогнози свідчать, що закриття Ормузької протоки може призвести до зростання цін на нафту на 80% вже в перший тиждень.
Нещодавно стратегічні аналітики в ефірі Press TV заявили, що пряме втручання США матиме серйозні наслідки для Вашингтону та адміністрації Трампа, особливо у разі блокування Ормузької протоки. Вони підкреслили, що якщо постачання енергоносіїв припиниться, багато міжнародних компаній змушені будуть призупинити свою діяльність буквально через кілька днів.
Крім того, Bloomberg зазначив, що закриття Ормузької протоки завдасть удару по економіці Ірану, оскільки це ускладнить експорт його нафти. Це також викличе невдоволення з боку Китаю, найбільшого імпортера іранської нафти і важливого партнера, який був на захисті Ірану, задіюючи своє вето в Раді Безпеки ООН.
У ніч на 13 червня Ізраїль атакував об’єкти іранської ядерної, ракетної та військової інфраструктури, знищивши понад 20 високопоставлених командирів.
Після масованого ізраїльського обстрілу Іран оголосив, що не братиме участі в переговорах зі США про ядерну програму, запланованих на 15 червня. Цього ж вечора Іран запустив балістичні ракети по Ізраїлю в декілька хвиль, як відповідь на атаку ЦАХАЛ на військові та ядерні об’єкти Ірану.
А 14 червня Ізраїль оголосив, що здобув повітряну перевагу над Західним Іраном до Тегерана.
Ізраїль звернувся до адміністрації президента США Дональда Трампа з проханням підтримати військові дії проти Ірану, з метою знищення його ядерної програми.
У ніч з 22 червня США атакували три ядерні об’єкти в Ірані, розташовані в містах Фордо, Натанз та Ісфаган. Трамп заявив, що ці об’єкти “перебували у повному і остаточному знищенні”. Після цього Іран атакував Ізраїль, запустивши щонайменше 27 ракет у два залпи, в результаті чого понад 80 осіб отримали поранення.