Резолюцію, ухвалену на сесії ПАРЄ в Страсбурзі, одностайно підтримали 88 депутатів.
Документ підкреслює важливість створення міжнародного механізму для обміну полоненими у форматі “всіх на всіх”, до якого мають долучитися Міжнародний комітет Червоного Хреста та нейтральні держави. Резолюція акцентує на тому, що звільнення всіх українських військовополонених і цивільних громадян є критичним пріоритетом.
Асамблея також рішуче засудила ставлення Росії до українських бранців, що є воєнними злочинами та злочинами проти людяності. Згідно з даними резолюції, 95% звільнених українських військовополонених зазнали тортур, сексуального насильства або негуманного поводження під час утримання.
Росія регулярно порушує Третю Женевську конвенцію, відмовляючи полоненим у медичній допомозі, належному харчуванні, гігієні та зв’язку з рідними, а також блокує доступ міжнародних організацій до місць їх утримання.
“Ситуація з українськими військовополоненими є вкрай драматичною: вони піддаються стратам без суду і слідства, широкомасштабним і систематичним катуванням і жорстокому поводженню, що прирівнюється до воєнних злочинів. Такий стан речей вимагає термінового втручання міжнародної спільноти,” — зазначається в резолюції.
Відповідно до ухваленого документа, Білорусь офіційно внесена до списку країн, що утримують українських полонених. Асамблея закликає РФ створити спеціалізовані табори для полонених з належними умовами, медичним обслуговуванням, харчуванням і правовою допомогою, а також сформувати Змішану медичну комісію для огляду поранених і хворих і створити офіційне Бюро інформації про полонених.
Нагадаємо, 2 червня під час переговорів у Стамбулі представники України та Росії домовилися про обмін у форматі 1000 на 1000. Додатково обговорено обмін ще 200 на 200 військовополонених. Це був другий раз, коли Україна та РФ проводить обмін військовополоненими у зазначеному форматі. Також сторони погодилися на репатріацію 6 000 тіл загиблих військових з обох сторін.
7 червня Росія звинуватила Україну у нібито затриманні обміну на невизначений термін. У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повторили, що повідомлення представників РФ про начебто початок повернення тіл або репатріаційних заходів не відповідають реальності.
9 червня Україна та Росія розпочали перший етап обміну полоненими, про який домовлялися у Стамбулі 2 червня. Тоді додому повернули військових до 25 років.
10 червня сторони провели другий етап обміну, під час якого обмінялися тяжко пораненими та тяжко хворими військовополоненими. Наступний етап відбувся 12 червня, а ще один — 14 червня. 19 червня робився ще один етап обміну полоненими. 20 червня відбувся новий етап. У всіх випадках кількість повернутих не розголошуюється з причин безпеки — це буде озвучено наприкінці обміну.
Окрім того, 11 червня відбулося повернення 1 212 тіл полеглих українських військовослужбовців. Міноборони РФ повідомило, що Москва отримала натомість 27 тіл. Відомо, що під час переговорів у Стамбулі сторони домовилися про репатріацію у форматі “6 000 на 6 000”.
13 червня, відповідно до результатів проведених репатріаційних заходів, з Росії в Україну повернули тіла 1200 полеглих українських громадян.
14 червня в результаті репатріаційних заходів до України повернули тіла ще 1200 загиблих українців, серед яких є військовослужбовці.
У неділю, 15 червня, продовжили репатріаційні заходи відповідно до домовленостей у Стамбулі. В Україну повернули ще 1200 тіл, які, за твердженням російської сторони, належать українським громадянам, в тому числі військовослужбовцям.
16 червня в Україну повернули ще 1245 тіл загиблих. У Координаційному штабі повідомили, що частина репатріації за Стамбульськими домовленостями завершена. Загалом у межах цих домовленостей повернули 6057 тіл.