На початку липня 2025 року на Броварському проспекті в Дніпровському районі Києва було демонтувано стару автозаправну станцію, збудовану за концепцією японської компанії “Тацуно” ще наприкінці 70-х років минулого століття. Ця АЗС була незвичайною не лише через свою конструкцію, а й завдяки тому, що монтаж проводили японські робітники. У Києві було дві такі заправки, що називалися “японками” і розміщувалися на Лівобережжі.
Демонтаж “японки” віншенував у міському пабліку “Фотозагадки Києва з минулого” на Facebook, де водії-кияни згадали, як заправка була зведена в кінці 70-х за концепцією японської корпорації “Тацуно”. Особливістю станції була вертикальна подача пального: після оплати оператор спускав шланг до бензобаку автівки. В Києві було дві таких АЗС – перша розташовувалась на Харківському шосе, неподалік від вул. Привокзальної, її демонтували понад 15 років тому.
Остання, на Броварському проспекті біля станції метро “Лівобережна”, працювала понад 45 років, переживши еволюцію сучасних АЗС. Як і будь-який концептуальний проект, вона мала свої переваги й недоліки. Протягом експлуатації виявились плюси, такі як футуристичний вигляд (кияни порівнювали конструкції АЗС з трьома “НЛО”, що приземлилися на проспекті) та ефективна вертикальна система подачі пального.
“Заправлявся там, важливо було не поставити автомобіль так, щоб пістолет опинився прямо над дахом. Тоді його було важко дістати”, – згадує у пабліку на Facebook киянин Вадим Басовський. – “Зате весь бензин стікав у бак, і не потрібно було піднімати шланг”, – додає Сергій Литвиненко. – “Правда, краплі могли потрапити за ворота, коли закривав бак”, – додає Іван Любенок.
Киянка Тетяна Коссович згадала, що японських робітників, які встановлювали заправку, годували в науково-дослідному інституті поруч, де вона тоді працювала. Каже, що робітники пишалися, що працюють біля цього диво-АЗС – адже звідти не було чутно запаху бензину, що було звичною проблемою в СРСР.
“А ще нас дуже дивували чоботи японських робітників з окремим великим пальцем”, – згадала Коссович у коментарі.
Феномен “окремого пальця” у чоботях пояснив один з робітників, який допомагав японцям у монтажі станції. Він зазначив, що так було зручніше підніматися на конструкції. Усе будівництво від самого початку до введення в експлуатацію тривало близько місяця.
Демонтували гуртовий ринок на Вокзальній й поруйнували 200-річну крамницю на Подолі
Нагадуємо, що днями Інформатор повідомив про знесення одного з найяскравіших символів 90-х років – колишнього гуртового ринку біля станції метро “Вокзальна”. Ринок давно вже занедбано, і не всі контейнери-кіоски були задіяні в роботі – деякі просто стояли й поступово руйнувалися в центрі міста.
Також ми повідомляли, що на Подолі в столиці було знесено пам’ятку архітектури, якій у 2025 році мало б виповнитись 200 років. Йдеться про садибу на вул. Сагайдачного, 16/5 у Подільському районі. Будинок був збудований для розміщення магазину, і цю функцію виконував до 2011-го, коли його затягли будівельною сіткою, нібито для реконструкції.