Житній ринок, одна з найзначніших архітектурних пам’яток Подолу, нарешті отримав статус охоронної пам’ятки. Дослідження його цінності, у якій міська влада тривалий час сумнівалася, не пройшло даремно. 24 липня 2025 року було затверджено документи, згідно з якими Житній ринок отримає статус пам’ятки архітектури місцевого значення, хоча деякі формулювання викликають занепокоєння у пам’яткоохоронців.
У Києві Житній ринок отримав “рятівний” документ — на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини було підтримано його облікову документацію, повідомляє Департамент охорони культурної спадщини. Це має на увазі, що тут можуть проводитись лише реставраційні роботи. За словами депутатки Київради Євгенії Кулеби, яка активно підтримує кампанію з захисту ринку, цей статус має завадити його знесенню чи повній перебудові.
“Документацію розробив Департамент охорони культурної спадщини, але свою середу також активно долучили громадські організації, зокрема “Спадщина”, а також кияни та представники бізнесу. Усі вони зробили важливий внесок. Однак, інвесторам буде важче: реставрація завжди є дорожчою і складнішою, ніж інші роботи. В незалежності від того, чи інвестуватиме місто, чи хтось інший, ми точно збережемо ринок для киян”, – зазначила Євгенія Кулеба.
Протягом кількох років — активісти підрахували, що щонайменше шість років — громадські організації, експерти та активні містяни наполягали на збереженні Житнього як важливого прикладу модерністської архітектури та справжньої перлини Подолу. Процесу ухвалення позитивного рішення передувало спеціалізоване обстеження будівлі, яке було проведено після того, як у липні Департамент охорони культурної спадщини КМДА спочатку відмовився надавати ринку охоронний статус. На виїзному засіданні фахівці дослідили саму споруду, її підземну частину та територію навколо, після чого документацію доопрацювали з урахуванням усіх зауважень.
Житній ринок є однією з ключових архітектурних споруд епохи модернізму в Києві. Його архітектура грунтується на принципах функціональності, простоти форм і новітніх інженерних рішень.
“Ця споруда є етапним проектом, який визначає рівень розвитку архітектури, інженерії, будівельних конструкцій та техніки будівництва в останній третині ХХ століття в Києві (та Україні загалом). Також це яскравий приклад синтезу мистецтв в архітектурі українського модернізму: монументальне панно на фасаді, створене відомою художницею Іриною Перовою, є рідкісним прикладом художнього металу в декоруванні фасадів”, – наголошують у Департаменті охорони культурної спадщини.
Проте навіть після отримання статусу в документації залишився пункт, який викликає занепокоєння у захисників об’єкта. Йдеться про можливість “уточнення предмета охорони” під час виконання робіт — цей абзац було включено до документації 24 липня. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов пояснює, що це формулювання дозволяє ремонтувати або навіть повністю прибрати окремі частини споруди, якщо вони визнаються аварійними. Саме тому активісти наполягають на видаленні цього пункту з документації.
“Наприклад, потрібно дослідити ванти. Якщо одна стропа пошкоджена, її потрібно замінити — вилучаємо з предмета охорони. Щоб замінити вант, потрібно розібрати дах. І дах також вилучається з предмета охорони тощо. Наскільки вистачить фантазії та/або совісті”, – наводить приклад наслідків цього сумнівного пункту Дмитро Перов.
Не дивлячись на це, ухвалення документації вважається важливим кроком у збереженні ринку. Як зазначає історик Галина Денсиенко, наступний крок — це експертна рада Міністерства культури, яка є консультативно-дорадчим органом. Саме вона, після розгляду документації на об’єкт, пропонує рішення про надання Житньому ринку статусу пам’ятки.
Як Житній ринок раніше “прокатали” з охоронним статусом, і хто прагне отримати його у своє розпорядження
Нагадаємо, 3 липня Інформатор повідомив про те, що Житній ринок, що є однією з найпомітніших споруд Подолу, офіційно залишився без охоронного статусу. Таким чином, подальші дії щодо цього важливого для Києва об’єкта знову “зависли у повітрі”. Остання інстанція, на яку покладає надії суспільство, це Мінкульт, що має повноваження надати ринку статус об’єкту культурної спадщини, тим самим захистивши його.
А наприкінці січня, коли конфлікти між усіма зацікавленими сторонами щодо експлуатації Житнього ринку загострилися, Інформатор опублікував детальний матеріал про всіх, хто має інтерес до цього об’єкта. Виявилося, що кілька впливових угрупувань прагнуть отримати контроль над ним — одне з них знаходиться в оточенні київського міського голови, інше — серед нових бізнесменів та інвесторів. Насправді, саме між ними відбувається суперечка, а всі обставини (як “робоча група” КМДА, так і проект постанови від депутатів Київради про продаж) є піар-інструментами для обох груп впливу.