Зміст:
На ключових об’єктах столиці розгорнуто 124 генератори різної потужності, а також працюють 91 пункт допомоги ДСНС на 68 локаціях. З 13 січня в місті запроваджено екстрені відключення без чіткого розкладу — електроенергію подають приблизно по три години на добу, решту часу мешканці залишаються без світла. Причиною критичної ситуації в енергосистемі стали масштабні російські удари 9 та 13 січня, під час яких пошкоджено генеруючі об’єкти та високовольтні лінії передачі.
Що відомо про стан енергосистеми
Стан енергосистеми Києва залишається надзвичайно напруженим через наслідки атак на інфраструктуру. 9 січня по енергетичних об’єктах було застосовано понад 240 ударних безпілотників типу «Шахед» та 36 ракет — найбільше постраждали саме Київ і Київська область, де понад 500 тисяч споживачів опинилися без електропостачання.
13 січня відбулася ще одна масована атака, що значно посилила збитки від попередньої. Столиця фактично втратила один із великих об’єктів, які виробляють електроенергію та тепло. За інформацією ДТЕК, це вже восьма масштабна атака на їхні теплоелектростанції з жовтня 2025 року.
Після обох ударів у місті ввели екстрені відключення за принципом «три години зі світлом, десять годин без». У деяких районах Київської області, зокрема в окремих частинах Броварського та Бориспільського районів, діють непередбачувані аварійні обмеження — час відновлення електропостачання там неможливо спрогнозувати.
Робота з відновлення теплопостачання
Через низькі температури й зношеність мереж у системі теплопостачання фіксують постійні локальні аварії. Ремонтні бригади працюють над відновленням опалення у 143 житлових будинках, до робіт залучають додаткові сили з інших регіонів.
Найскладніша ситуація з опаленням залишається в Дарницькому районі, де десятки будинків досі без стабільного теплопостачання. Також критичні проблеми спостерігаються в Броварах, Борисполі та Фастові, де через пошкоджені мережі та недостачу потужностей неможливо забезпечити безперебійну подачу електроенергії й тепла.
На об’єктах теплогенерації в Києві ремонтні роботи тривають цілодобово. Комунальні служби докладають максимум зусиль, щоб якнайшвидше відновити подачу тепла до всіх помешкань, які залишилися без опалення після обстрілів.
Що означає перехід до графіків
Інженерні рішення, які розробляють енергетики, мають дати змогу перейти від хаотичних екстрених відключень до жорстких, але прогнозованих графіків. Це дасть можливість мешканцям планувати день, знаючи конкретні години, коли буде електропостачання, і коли його не буде.
Наразі погодинні графіки стабілізаційних відключень у столиці не застосовуються. Натомість діють екстрені вимкнення без точного розкладу — орієнтовно за схемою «три години зі світлом, десять годин без», проте фактичні інтервали можуть змінюватися залежно від технічного стану мереж.
Перехід на прогнозовані графіки дозволить енергетикам раціональніше розподіляти навантаження та планувати ремонтні роботи. Для киян це означатиме можливість заздалегідь підготуватися до відключень — зарядити необхідні пристрої, підготувати джерела світла та альтернативні засоби обігріву.
Чому це важливо знати
Тривалі екстрені відключення без чіткого розкладу впливають на роботу систем опалення, водопостачання, зв’язку й на можливість працювати дистанційно — особливо гостро це відчувається під час морозів. Перехід до прогнозованих графіків дасть мешканцям столиці змогу краще планувати побутові справи, робочі завдання та дозвілля в умовах обмеженого електропостачання.
Створено за матеріалами: kyiv.news