Зміст:
Що таке ChemiNova і навіщо це Україні
Проєкт «ChemiNova» (повна назва — Novel Technologies for On-Site and Remote Collaborative Enriched Monitoring to Detect Structural and Chemical Damages in Cultural Heritage Assets) — міжнародна дослідницька ініціатива, запущена у лютому 2024 року і запланована до завершення в січні 2027 року. Його завдання — створити інтелектуальну обчислювальну платформу для виявлення як структурних, так і хімічних пошкоджень об’єктів культурної спадщини, спричинених насамперед кліматичними змінами та воєнними діями.
Загальний бюджет проєкту становить близько 3,5 млн євро. Координатором виступає Університет Валенсії (Іспанія), а до консорціуму входять наукові й реставраційні установи з восьми європейських країн, зокрема ICCROM (Італія), Ганноверський університет (Німеччина) і Університет Бургундії (Франція). Україну в проєкті представляє Національний заповідник «Софія Київська».
Як працює ChemiSensing
ChemiSensing — один із ключових інструментів проєкту: це імерсивна система змішаної реальності, яка дає змогу кураторам і реставраторам проводити дистанційну діагностику і моніторинг стану пам’яток. Для збору даних застосовують 3D-планшети з потоковим захопленням інформації, відеокамери й безпілотники, що передають зображення та дані в режимі реального часу.
Окрім ChemiSensing, розробляють також ChemiAI — набір алгоритмів машинного навчання, який аналізує текстуровані 3D-моделі артефактів, будівель та пам’яток, щоб автоматизовано виявляти хімічні й структурні ушкодження. Планується, що навіть звичайний смартфон можна буде використовувати для первинної діагностики стану об’єктів культурної спадщини.
Чому обрали саме Софію Київську
Софійський собор увійшов до числа чотирьох пілотних майданчиків ChemiNova у Європі. Такий вибір зумовлений специфікою об’єкта: розташування в щільно забудованій міській зоні і постійний вплив антропогенних та техногенних факторів. Додатково, у воєнних умовах пам’ятка вимагає особливої уваги щодо консервації та моніторингу.
Загрози є реальними: у червні 2025 року Софійський собор зазнав пошкоджень внаслідок російського обстрілу Києва — вибухова хвиля призвела до руйнування тинькованого карнизу центральної апсиди на східному фасаді. У лютому 2026 року до міста прибула моніторингова місія ЮНЕСКО для оцінки стану збереження Софії Київської та Києво-Печерської лаври.
Хто відповідає за збереження
Опіку над Софійським собором здійснює Національний заповідник «Софія Київська», яким керує генеральна директорка Неля Куковальська. Міський контроль за охороною культурної спадщини здійснює Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Станом на початок 2026 року внаслідок обстрілів у Києві зафіксовано приблизно 150 пошкоджених об’єктів культурної спадщини; загальна кількість об’єктів на обліку в столиці складає 3 919.
Саме тому міжнародна кооперація у сфері моніторингу та діагностики є надзвичайно важливою. ChemiNova сприяє впровадженню інноваційних рішень для захисту пам’яток навіть у зонах бойових дій.
Що роблять зараз
Поточне тестування попередньої версії ChemiSensing на території «Софії Київської» є важливою частиною розробки: зібрані дані допоможуть оптимізувати застосунок перед його масштабним впровадженням. Одночасно пілотні випробування тривають на інших локаціях проєкту — у Палермо (Університет Палермо, Італія), у палаці Шенбрунн (Австрія) та на давньогрецьких пам’ятках у Греції.
Проєкт планують завершити в січні 2027 року, після чого напрацювання мають стати доступними реставраторам і кураторам по всій Європі. Для України це означатиме доступ до сучасних інструментів дистанційного моніторингу пам’яток, що особливо важливо в умовах постійної загрози обстрілів.
Чому це важливо знати
Війна створює безпрецедентні виклики для охорони культурної спадщини. Традиційні способи моніторингу часто передбачають фізичну присутність фахівців, що не завжди є можливим під час бойових дій або відразу після обстрілів. Технології дистанційного спостереження, зокрема ChemiSensing, можуть радикально змінити підхід до захисту пам’яток у зонах конфлікту.
Участь Софії Київської в такому масштабному міжнародному проєкті підтверджує, що українські культурні інституції залишаються частиною європейського наукового та реставраційного простору навіть у складні часи, а збереження спадщини розглядається як загальноєвропейський пріоритет.
Раніше ми писали
У лютому 2026 року повідомлялося про прибуття моніторингової місії ЮНЕСКО до Києва для оцінки стану Софії Київської та Лаври. Також висвітлювалися випадки знищення об’єктів культурної спадщини на Подолі попри дію мораторію. У матеріалі, присвяченому стану історичного Подолу, детально розглядались проблеми збереження архітектурної спадщини міста.
Створено за матеріалами: kyiv.news