Укриття в київських навчальних закладах після повітряних тривог перетворюються на смітники з пляшками, недопалками та зіпсованими меблями. На тлі дефіциту безпечних місць для сховища під час нічних атак, навчальні заклади відкривають свої двері для всіх, отримуючи натомість спотворене середовище. Про безвідповідальність дорослих відвідувачів перші заговорили керівники шкіл Оболонського району.
З кожною тривогою все більше руйнувань
Директорка спеціалізованої школи №14 Ольга Лосенко першою публічно висловилася про цю масштабну проблему. Вона зазначила, що укриття в навчальному закладі обладнане з мінімальним комфортом, і під час тривог відкрите для мешканців району. Але після таких ночей працівники школи щоразу стикаються зі значними руйнуваннями.
“Стільці, на яких щодня сидять наші діти, – поламані, частина з них має порізи. Каремати та татамі, що використовуються в якості підлоги, – порвані. А після чергової тривоги – пляшки, зокрема й з-під алкоголю… Ми не просимо – ми закликаємо: бережіть майно, подумайте про інших, проявляйте людяність”, – написала Ольга Лосенко.
Директор ліцею “Оболонь” Євген Поляков підтримав її позицію. Він підтвердив, що в його закладі також фіксуються руйнування та порушення після тривог. Після однієї з останніх ночей, за його словами, співробітники виявили зламані лавки, залишки алкоголю, сміття, шерсть тварин на подушках для лав та неприємний запах, що залишили домашні улюбленці.
“Закон дозволяє приходити з тваринами!!! Ми розуміємо тривогу власників щодо своїх пухнастиків. Але слід поважати ліцей, працівників, дітей. Наше укриття – це територія школи, де діти навчаються та шукають безпеку під час тривоги! Це не кафе, не парк, не готель!” – підкреслив директор і зазначив, що коли вахтер робить зауваження, відвідувачі одразу заявляють, що будуть дзвонити Кличку – жалітися.
Директорка ліцею №7 Тетяна Осадча також приєдналася до “директорського флешмобу” проти вандалів. Спочатку, за її словами, вона не хотіла виносити це в публічну площину, але зрозуміла, що більше мовчати не може.
“Ми поступово створювали тут нормальні умови для перебування: з’явилися меблі, зручні столики та стільці, перенесли диванчики… Але з кожною новою тривогою це стає все гіршим”, – написала Осадча.
У своєму дописі вона перерахувала наслідки ночей з великою кількістю людей: перевернуті та пошкоджені меблі, залишки їжі, окурки, пляшки з-під алкоголю. Головне – агресивна поведінка щодо інших присутніх. І все це – у присутності дітей, які також перебувають у цих укриттях, що перетворюються на небезпечне середовище.
“Ми категорично проти таких дій. Укриття – не місце для вечірок, куріння та розпивання алкоголю”, – підкреслила директорка.
Директорка ліцею “Гармонія” Наталія Кондратенко також висловила підтримку своїм колегам. Її заклад також стикається з такою ж ситуацією.
“Ми створюємо красу та комфорт, а вранці – жах, бруд, усе перевернуте після тривоги”, — написала вона.
Встановити камери та залишити лише голі стіни
Дописи керівників навчальних закладів викликали жваве обговорення серед мешканців столиці. Хоча в публічному просторі про проблему заговорили директори чотирьох шкіл на Оболоні, з відгуків видно, що ситуація стосується й інших закладів. Про це пишуть кияни, які користуються укриттями шкіл під час тривог.
“Я виходила майже остання. Побачила купу лушпайок від насіння під лавкою. У внутрішньому дворі – пляшка з-під коньяку, недопалки… Мені було соромно”, – так описала свій досвід перебування в укритті школи № 216 одна з коментаторок.
Кияни зазначають, що, на жаль, це зовсім не поодинокі випадки – скоріше, це гірке правило. Але обуреннями у соцмережах проблему не вирішити, тому що керівники шкіл можуть наслідувати приклад відвідувачів і виходити “дзвонити Кличку – жалітися”. Не пускати людей – це не варіант, адже це протизаконно.
Серед ідей для вирішення проблеми, що пропонують кияни, найбільше звучить пропозиція встановити камери спостереження, щоб потім показувати “ті безсоромні пики”. Також повинні попереджати відвідувачів про відповідальність, що такі дії фіксуються камерами і можуть мати адміністративні наслідки зі штрафами від 3 до 7 тисяч гривень. Пропонується й організувати нічне чергування для Муніципальної варти або охоронців при школах, а також прибрати всі речі зі шкільних укриттів і викликати поліцію у випадках порушень, реєструючи всіх відвідувачів.
Чому питання укриттів стало критичним, і чому міська влада не робить модульні укриття
Нагадаємо, нещодавно Інформатор повідомив, що масовані атаки на Київ, які стали частими останнім часом, роблять питання нестачі укриттів критичним. Люди витрачають години на пошуки безпечного місця під час тривоги – часто без результату. Тепер місто пропонує ідеї, які давно мали б працювати: використовувати для захисту киян паркінги.
Також була оприлюднена позиція влади Києва щодо облаштування мобільних укриттів. У КМДА зазначили: місто не має права вводити такі укриття в експлуатацію через неповноту законодавства. Таким чином, у КМДА прокоментували ініціативу очільника “військової” адміністрації Тимура Ткаченка щодо запровадження модульних укриттів у столиці, подібно до вже функціонуючих в Дніпрі, Харкові, Миколаєві, Одесі та Херсоні.