Зміст:
Чому мости руйнуються швидше
У «Київавтодорі» пояснюють, що більшість шляхопроводів зводили у 1960–1990-х роках відповідно до тих розрахункових навантажень, які були актуальні тоді. З того часу обсяги руху зросли більш ніж удесятеро, а інтенсивність навантажень збільшилася щонайменше втричі. Через це конструкції зношуються швидше, а значна частина споруд досі не пройшла капітального ремонту, на який вони були розраховані.
Ілюстративний приклад — шляхопровід біля станції метро «Нивки». Його капітально відремонтували у 2017 році за понад 200 млн грн, але вже за кілька років бетонні елементи почали обсипатися, з’явилися тріщини, і нині споруду фактично утримують масивні підпірні конструкції.
Скільки грошей і які об’єкти у 2026 році
На 2026 рік «Київавтодор» передбачив фінансування на мости і шляхопроводи в таких обсягах:
- 967,7 млн грн — проєктні та будівельні роботи з реконструкції й капітального ремонту;
- 384,1 млн грн — поточний ремонт мостів і пішохідних переходів.
Капітальний ремонт та реконструкцію у 2026 році планують виконати на шести ключових об’єктах: шляхопровід на вулиці Полярній через залізницю, шляхопровід на перетині магістралі безперервного руху та Стратегічного шосе, шляхопровід на вулиці Драйзера, шляхопровід біля метро «Чернігівська», шляхопровід на проспекті Бажана біля «Осокорків» та міст-метро через Дніпро (проведення протиаварійних робіт). Також тривають роботи на шляхопроводі біля «Дарниці».
Паралельно заплановані протиаварійні заходи на 26 спорудах, ще 14 об’єктів ремонтуватимуть у форматі поточного ремонту. Навесні 2026 року роботи з ремонту мостів відбуваються практично щотижня, часто із тимчасовим обмеженням руху.
Скільки коштують конкретні об’єкти
Щоб уявити масштаб витрат, наведемо кілька конкретних цифр, оприлюднених «Київавтодором»:
- шляхопровід на вулицях Луговій та Богатирській — 288,2 млн грн;
- шляхопровід біля метро «Осокорки» (проспект Бажана) — близько 665 млн грн;
- реконструкція Дегтярівського шляхопроводу — 920 млн грн;
- розв’язка Богатирська — Полярна на Оболоні — 1 млрд 314,9 млн грн.
Водночас у КМДА не змогли надати оцінку загальної вартості робіт, необхідних для приведення всіх мостів у безпечний стан.
Міжнародна допомога заморожена
У «Київавтодорі» зазначають, що залучення міжнародного фінансування для ремонту мостів наразі неможливе: реалізація проєктів за участі міжнародних фінансових установ та донорів призупинена на період воєнного стану. Через це весь фінансовий тягар лягає на міський бюджет, який уже відчуває хронічний дефіцит. Додаткову складність становить питання відповідальності: частина стратегічних об’єктів, наприклад міст Патона, перебуває в підпорядкуванні центральних органів, а не міської влади.
Чому це важливо знати
Шляхопроводи й мости — це не лише питання зручності, а й безпеки. Наявність 85 аварійних споруд у місті-мільйоннику означає щоденний ризик для сотень тисяч людей. Тимчасові латки й точкові ремонти не вирішують проблеми в корені: потрібен системний підхід, планове й стабільне фінансування. Поки такого підходу немає, влада змушена пріоритизувати, які об’єкти ремонтувати першочергово.
Раніше ми писали
Як повідомлялося раніше, Міністерство розвитку громад поклало відповідальність за ремонт мосту Патона на Київ, посилаючись на законодавство про місцеве самоврядування.
Створено за матеріалами: kyiv.news