У столичній мерії відбулося друге засідання Ради безбар’єрності у Києві – консультативно-дорадчого органу, створеного для реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Головував на засіданні очильник Ради, міський голова Києва Віталій Кличко. Головні цифрі, які презентувала Рада – 40% безбар’єрних маршрутів у Києві виконано,
За останній місяць – ще близько 400 об’єктів
Директорка Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторія Іцкович деталізувала інформацію про Мапу доступності, повідомив Вечірній Київ. Вона зазначила, що у лютому 2025 року Мапа містила дані про 1258 об’єктів з відображенням їх рівня безбар’єрності та адаптованості. У квітні ця цифра збільшилася до 2,1 тисяч локацій.
Наразі на мапу нанесено вже понад 2,5 тисяч об’єктів, і ця робота активно продовжується, включаючи збір та каталогізацію фотографій. У планах також створення безбар’єрних маршрутів з урахуванням потреб користувачів, які зможуть прокладати шлях від найближчої зупинки до потрібного об’єкта. Вікторія Іцкович також нагадала, що зворотний зв’язок щодо Мапи доступності можна надати через Контактний центр Києва за телефоном 15-51, через сайт або мобільний застосунок 15-51.
Нагадаємо, Інформатор протестував мапу безбар’єрності ще наприкінці лютого, коли її тільки представили киянам. Вона виявилася “сирим” продуктом. Зокрема, мапа не відображала навіть всім відомі об’єкти, зокрема, офіс самого Віталія Кличка, який має пандуси та цілком обладнаний для відвідин людьми з інвалідністю. Згідно з мапою, станом на лютий у Києві не було жодної станції метро, яка була б обладнана бодай ліфтом – хоча і це нісенітниця.
Також великий мінус був у тому, що не було реалізовано пошук по конкретних адресах і вулицях. Тож, бачимо, критика мала вплив, та зараз мапу безбар’єрності апгрейдять. Крім того, за словами Кличка, вже 40% робіт зі створення безбар’єрних маршрутів Києва виконані, і цей процес триває.
Доручення кадрам Зеленського дали одноголосно: нехай попрацюють голови РДА
Заступниця голови КМДА Марина Хонда поінформувала про проведення опитування щодо бар’єрів у комунікації з міською владою. Опитування здійснює Благодійний фонд “Рокада” у партнерстві з КМДА, і в ньому вже взяли участь понад 2600 людей різного віку. Його мета – виявити, що заважає людям, зокрема маломобільним групам, повноцінно отримувати інформацію та послуги від міста.
Чиновниця також звернула увагу Ради на відсутність чіткої процедури для Києва у постанові Кабінету Міністрів України щодо Порядку проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю. У зв’язку з цим, Марина Хонда запропонувала доручити головам районних державних адміністрацій – нагадаємо, вісім з 10 були щойно призначені президентом Володимиром Зеленським – розробити та подати до кінця червня поточного року до Ради безбар’єрності конкретний план моніторингу.
Цей план має включати перелік об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, які підлягають оцінці доступності у 2025 році, а також визначити відповідальних осіб за проведення моніторингу. Для останніх Рада планує організувати відповідне навчання. Ця пропозиція була підтримана Радою безбар’єрності одноголосно.
Застосунок Київ Цифровий адаптували для використання людьми з порушеннями зору
Нагадаємо, наприкінці 2024 року у міському застосунку представили оновлення, що роблять його дружнім до людей з різноманітними розладами. Керувати ним можна за допомогою голосу, а відповідатиме він також вголос – такими є головне оновлення. “Київ Цифровий” має підтримку VoiceOver і TalkBack, що дозволятиме взаємодіяти з ним людьми, які мають розлади зору. Для цього додано озвучування елементів інтерфейсу та alt-тексти для зображень.
Також ми розповідали, що Київ посів 13-те місце серед 193 міст світу у рейтингу Local Online Services Index від ООН, що оцінює рівень цифровізації та запровадження електронних інструментів. Це доводить, що цифровізація та розвиток електронних сервісів у Києві у 2024 році вийшли на новий рівень. Передусім, йдеться про міський застосунок Київ Цифровий, який налічує вже більше 30 сервісів та незабаром збільшить цю кількість, спираючись на потреби киян.