Зміст:
Як працювала схема: підроблена картка та рахунок померлого клієнта
У 2023 році працівник столичної філії «Ощадбанку» вніс у банківську інформаційну систему зміни до даних рахунку клієнта, який помер у 2020 році. Після цього в системі з’явилася фіктивна інформація про начебто видану платіжну картку на ім’я цієї померлої особи.
Після активації підробленої картки зловмисник діяв у змові з іншим співробітником банку: кошти з рахунку поступово переводилися на нову картку, а потім знімалися готівкою. Операції проводилися безпосередньо з робочого місця протягом 2023–2024 років. Загальна сума завданих збитків склала майже 65 тисяч доларів США.
Як викрили та що далі
Схему виявили у квітні 2025 року, після чого обом фігурантам повідомили про підозру. Досудове розслідування проводили слідчі ГУ Національної поліції в місті Києві за оперативного супроводу кіберполіції у взаємодії з управлінням банківської безпеки київської філії АТ «Ощадбанк».
Наразі обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду по суті. Обвинуваченим інкримінують ч. 1 ст. 362 та ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах) та ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення чужого майна службовою особою у великих розмірах). За останньою статтею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до дванадцяти років.
Як відреагував банк
«Ощадбанк» відшкодував родичам померлого власника рахунку повну суму збитків, звільнив обох співробітників та сам ініціював звернення до правоохоронних органів. Це важливий прецедент, коли банківська установа не замовчала інцидент, а стала активним учасником розслідування.
Співпраця управління банківської безпеки з кіберполіцією демонструє, що внутрішні служби безпеки великих банків здатні виявляти подібні аномалії навіть через тривалий час після початку шахрайських дій.
Чому це відбувається
Рахунки померлих клієнтів традиційно є вразливою ланкою у системі банківської безпеки: власник не може контролювати операції, а родичі часто не знають про наявність таких рахунків або роками не звертаються до банку. Це створює можливість для недобросовісного співробітника з внутрішнім доступом залишатися непоміченим тривалий час.
Ключовим елементом схеми стало несанкціоноване втручання в банківську інформаційну систему — фальсифікація записів про видачу картки. Саме це дозволило формально легітимізувати перекази: система «фіксувала» активний рахунок та наявність картки, хоча клієнт помер ще у 2020 році.
Подібні випадки можливі там, де внутрішній контроль не передбачає автоматичної перевірки правового статусу клієнта перед видачею нових платіжних інструментів або внесенням змін до рахунку.
Хто веде справу і яка санкція
Кримінальне провадження веде ГУ Національної поліції в Києві, процесуальне керівництво здійснює Київська міська прокуратура. Оперативний супровід забезпечувала кіберполіція. У судовому процесі позицію обвинувачення формують прокурори київської прокуратури.
Що зараз: справа в суді, збитки відшкодовані
Матеріали справи скеровані до суду, де будуть встановлені остаточні міри відповідальності. За інформацією прокуратури, «Ощадбанк» вже відшкодував збитки родині клієнта, тож цивільно-правові претензії до банку фактично вирішені позасудово — установа визнала відповідальність за прогалини у внутрішньому контролі.
Кіберполіція, яка брала участь у розслідуванні, спеціалізується на злочинах у сфері інформаційних систем, зокрема на несанкціонованому втручанні в бази даних фінансових установ. Залучення цього підрозділу підкреслює, що справа кваліфікується не лише як розкрадання, а й як кіберзлочин, спрямований проти банківської інфраструктури.
Як убезпечити рахунок померлого родича
Цей випадок демонструє: загроза для банківського рахунку може походити не лише ззовні — через телефонне шахрайство або фішинг — але й зсередини, від співробітників установи. Надійність банківської системи залежить не лише від технічних засобів захисту, а й від чесності персоналу та ефективності внутрішнього аудиту.
Родичам померлих вкладників радять якомога швидше повідомляти банк про факт смерті та вживати заходів для закриття або переоформлення рахунків. Це не лише юридично коректно, а й знижує ризик зловживань із боку третіх осіб.
Для банків цей випадок є сигналом: автоматизований моніторинг операцій за рахунками клієнтів з невизначеним правовим статусом (померлих, недієздатних) повинен бути пріоритетом для внутрішніх комплаєнс- та безпекових служб.
Раніше ми писали
Крадіжки коштів через зловживання довірою — поширене явище в судовій практиці Києва. Раніше повідомляли про ріелтора з Оболоні, який продав квартиру свого померлого друга в день його смерті; про шахраїв, які під виглядом працівників банку виманили у 75-річного чоловіка 64 тисячі гривень; а також про справу щодо крадіжки картки військовослужбовця, де суд розглядав питання відповідальності за незаконне зняття коштів і виніс обвинувальний вирок.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Створено за матеріалами: kyiv.news