У Києві обговорюють створення Національного Пантефону — можливе перепоховання праху провідних діячів України минулого і сьогодення.

У столиці тривають робочі консультації щодо створення Національного Пантеону — меморіального комплексу, у якому планують зосередити поховання видатних українців. Ідеться про політичних діячів, військових, державних і культурних постатей, які нині поховані як в Україні, так і за кордоном.

Про ці напрацювання розповів історик та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані, який долучений до процесу як один із ініціаторів створення Національного військового меморіалу.

«Нам потрібен окремий меморіал у центрі Києва. Це одна з ключових проблем проєкту, бо ділянка має бути такою, що не потраплятиме під певні зовнішні обмеження чи охоронні режими», — підкреслив Кіпіані.

Нарада в Офісі Президента: що відомо

За словами Кіпіані, 27 березня в Офісі Президента відбулася робоча нарада, присвячена ідеї створення Пантеону. На зустрічі обговорювалися можливі локації та концептуальні підходи до майбутнього некрополя.

Однією з перших розглянутих ідей було розміщення Пантеону на території Національного військового меморіального кладовища, проте ця пропозиція поки що не здобула достатньої підтримки серед учасників дискусії.

Можливі місця розташування Пантеону

Головний пріоритет у дискусіях — центральна частина Києва. Під час обговорення прозвучало щонайменше три конкретні пропозиції щодо місця розташування. Розглядали також альтернативи поза столицею.

Як ще один варіант згадували Чернечу гору в Каневі поруч із могилою Тараса Шевченка, але ця ідея не отримала підтримки як пріоритетна.

Кого можуть перепоховати у Пантеоні

Кіпіані уточнив, що спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук підготував робочий список із приблизно 200 осіб, яких потенційно можуть включити до Пантеону. Офіційного публічного оприлюднення цього переліку ще не було.

Нижче — імена, які вже фігурували у обговореннях:

  • Степан Бандера (похований у Мюнхені)
  • Андрій Мельник (похований у Люксембурзі)
  • Симон Петлюра (похований у Парижі)
  • Петро Дяченко, командир полку «Чорних запорожців» Армії УНР (похований у США)

Мета створення Пантеону

Ініціатори проєкту бачать Пантеон як символічне місце пам’яті, яке має підкреслити безперервність української державності та слугувати об’єднавчим елементом для суспільства. Комплекс покликаний відображати історію, культуру й військову традицію України.

«Цей простір має сприяти примиренню нації і показувати образ сильної, єдиної України — країни великої культури і відважних воїнів», — зазначив Вахтанг Кіпіані.

Питання, які ще треба вирішити

Наразі ключові рішення щодо Пантеону лишаються відкритими. Серед аспектів, що потребують узгодження:

  • критерії відбору осіб для перепоховань;
  • підхід до надгробків: чи переноситимуть існуючі могильні знаки, чи створюватимуть нові меморіальні об’єкти;
  • остаточний вибір локації в Києві, яка не матиме заборон щодо забудови чи надмірних охоронних обмежень.

Очікується, що в найближчий час профільні установи підготують пропозиції щодо критеріїв відбору та попереднього списку імен для майбутнього Національного Пантеону.

Створено за матеріалами: 44.ua

Від Олександр

Журналіст, редактор lybid34.kiev.ua