У Києві ініціюють створення простору про гетьмана, який провів 25 років у неволі

Хто такий Самійло Кішка

Самійло Кішка народився близько 1530 року в місті Каневі у шляхетній родині Кошичів. У 1564–1573 та знову в 1599–1602 роках він обіймав посаду гетьмана низових і реєстрових козаків — роль, яку до нього виконували значно менші за впливом ватажки. У 1567–1569 роках Кішка організував перші великі морські походи козацтва, під час яких штурмував турецькі фортеці Козлов, Ізмаїл, Кілію, Аккерман і Очаків.

У 1573 році його захопили турки й прикували до весла на галері. Понад двадцять п’ять років він перебував у неволі; під час цього ув’язнення дав обітницю святому Миколаю, пообіцявши збудувати храм, якщо вдасться повернутися на рідну землю.

У 1599 році Самійло Кішка очолив повстання невільників на галері, захопив корабель і повернувся до України. Після повернення його знову обрали гетьманом. Із цієї драматичної історії виникла народна дума «Самійло Кішка», що зберегла пам’ять про його подвиг.

Обітниця, виконана в Києві

Повернувшись з полону, Кішка виконав свою обіцянку святому Миколаю та збудував на Подолі церкву Миколи Доброго. Це була простора дерев’яна п’ятибанна святиня з дзвіницею; її зображення збереглося на плані Ушакова 1695 року.

У 1716 році біля церкви звели муровану дзвіницю, яка дійшла до наших часів. Сам дерев’яний храм зрештою згорів, а у 1807 році його відновили вже як муровану споруду за проєктом архітектора Андрія Меленського в стилі класицизму.

У 1934 році радянська влада закрила церкву, а 1935 року її повністю знищили. На місці колишнього храму згодом збудували школу — нині це ліцей «Поділ» № 100 за адресою вулиця Покровська, 4–8. Мурована дзвіниця вціліла і сьогодні використовується як храм Української греко-католицької церкви за адресою Покровська, 6.

Що планують створити

Поруч із дзвіницею на Покровській залишилася вільна ділянка площею приблизно 600 квадратних метрів. Наразі територія занедбана: там ростуть бур’яни і кущі, а також облаштована стихійна вбиральня, яку використовують безхатьки.

«Площі абсолютно достатньо, щоб облаштувати культурний простір, присвячений Самійлу Кішці», — пояснює Роман Маленков.

Маленков планує в січні оголосити прозорий конкурс на проєкт такого простору з призовим фондом.

Архітектори й дизайнери зможуть подавати свої ідеї щодо того, як має виглядати місце пам’яті про козацького героя. Деталі конкурсу оприлюднять на сторінці Маленкова у фейсбуці протягом січня.

Чому про Кішку мало хто знає

Самійло Кішка помер у 1602 році й був похований у Каневі на Чернечій горі. Пізніше неподалік було поховано Тараса Шевченка — це вважають ознакою великої шани українського народу до гетьмана.

«Будь ми англійцями чи французами — у нас би стояли пам’ятники Кішці в кожному місті», — зазначає Роман Маленков.

За його словами, історичну пам’ять про козацьких діячів Києва систематично нищили, і Самійло Кішка — один із прикладів такого замовчування.

Незважаючи на кінематографічну історію визволення з рабства та організацію морських походів, у сучасному Києві про Кішку знають небагато. Проєкт культурного простору на Подолі може стати першим у столиці місцем, де городяни й гості дізнаватимуться про цього героя.

Чому це важливо знати

Самійло Кішка — один із перших козацьких лідерів, тісно пов’язаний із історією Києва. Його життєвий шлях — від чверті століття турецького рабства до виконаної обітниці й зведення храму — є частиною козацької спадщини міста, яку довгі роки намагалися приховати.

Сьогодні місце, де стояла церква Кішки, перебуває у занедбаному стані. Оголошений конкурс на проєкт культурного простору — шанс відновити історичну пам’ять і створити на Подолі сучасне місце, де кияни матимуть змогу більше дізнатися про справжніх героїв рідного міста.