Зміст:
Звідки виник наратив про «навалу мігрантів»
Ідеї про нібито масовий наплив трудових мігрантів в Україну почали активно поширюватися на початку весни 2026 року — першими це робили проросійські телеграм-канали. Один із таких каналів із аудиторією понад 100 тисяч підписників у лютому 2026 року поширив матеріали про «пакистанців», яких нібито завозять замість того, щоб підвищувати зарплати українцям. Ці наративи супроводжувалися тезами про загрозу «монокультурності» та нібито підвищену небезпеку на вулицях.
Паралельно проросійські пабліки розповсюджували фейкові відео — зокрема ролик із нібито пакистанцем, який закликає їхати в Україну. Журналісти з’ясували, що оригінальне відео не має стосунку до України.
Що кажуть реальні цифри
За даними Державної міграційної служби, кількість зареєстрованих мігрантів в Україні залишалася відносно стабільною з 2021 року — приблизно на рівні 300 тисяч осіб. У 2025 році було видано лише 2 851 дозвіл на імміграцію — тоді як у 2015 році таких дозволів видали понад 15 тисяч.
За перші три місяці 2026 року видано 675 дозволів на імміграцію, скасовано 445 дозволів і виявлено 742 нелегальних мігранти. У масштабах країни ці показники є статистично невеликою варіацією.
СБУ попередила організаторів
Протест, про який йшлося в медіаповідомленнях, організувала структура «Підпілля». Одним із співорганізаторів виявився громадянин Франції Ніколя Амбер та його дружина Юлія Чубарева. Петиція до Кабінету міністрів зібрала понад 21 тисячу підписів із необхідних 25 тисяч.
Організаторам почали телефонувати з Служби безпеки України та попереджати, що просувані наративи пов’язані з РФ і можуть дискредитувати Україну в очах партнерів із ЄС. Проведення акцій в регіонах відмовили Чернівецька та Харківська обласні військові адміністрації.
Демографічний контекст
Директорка Інституту демографії Елла Лібанова повідомила, що на території України наразі проживає близько 29 мільйонів осіб — населення країни за рік скоротилося приблизно на один мільйон. У такому контексті експерти розглядають трудову міграцію в Україну як потребу, а не як загрозу.
Лібанова також зазначає, що до життя в поліетнічному суспільстві потрібно готуватися, але це не означає відмовлятися від ідеї залучення робочої сили. Антимігрантську риторику вже використовують окремі політики: народний депутат Олексій Гончаренко та мер Харкова Ігор Терехов публічно висловилися «проти ввезення мігрантів». Як повідомлялося раніше, підбурювання проросійських наративів уже стало підставою для кримінальних підозр у виправдовуванні агресії РФ.
Чому це важливо знати
Протест 23 травня відбувався на тлі інформаційної хвилі, джерелом якої були проросійські ресурси. Офіційні дані про міграцію не підтверджують «навали» — кількість мігрантів за статистикою скорочується, а не зростає.
Водночас демографічна ситуація в Україні залишається критичною, і замовчування цієї теми з боку держави лише підсилює можливість маніпуляцій. Досвід інших країн показує, що без системної інформаційної роботи громадський страх легко перетворюється на інструмент для підбурювання настроїв.
Раніше ми писали
Раніше повідомлялося, що поширення проросійських наративів в Україні вже стало підставою для кримінального переслідування.
Створено за матеріалами: kyiv.news