У Києві виявили схему підставних ремонтів для незаконної приватизації

Як діяла схема незаконної приватизації

Будівля на вулиці Пост-Волинська з 2011 року була на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація» і передавалася в оренду приватним компаніям. Відповідно до умов оренди, орендарі мали проводити поточні ремонти за власний рахунок без права на компенсацію витрат.

У 2018 році директорка одного з товариств нібито розробила механізм для оформлення права викупу: компанія задекларувала витрати на «невід’ємні поліпшення» приміщень у розмірі 1,9 млн грн, що за законом могло дати підстави для викупу комунального майна. Проте експертиза 2025 року показала, що значну частину робіт було виконано раніше як звичайний поточний ремонт, а окремі роботи взагалі не проводилися.

Для легалізації фальсифікацій використовували підроблені підрядні договори, акти виконаних робіт, неправдиві експертні висновки та звіти оцінювачів. Гроші виводили через компанії з ознаками фіктивності. У 2020 році приміщення включили до переліку малої приватизації і продали товариству за 7,5 млн грн.

Кому повідомили про підозру

За даними прокуратури, підозри оголосили вісьмом особам:

Першому заступнику директора Департаменту комунальної власності КМДА — за сприяння у незаконній приватизації. Двом директорам товариств — їм підозри вручили заочно, оскільки вони перебувають за межами країни. Також підозри отримали директор підрядної організації, двоє оцінювачів, директор компанії, що проводила будівельні експертизи, та приватний судовий експерт.

Залежно від ролі в схемі, підозрюваних інкримінують статтями 233, 366, 365-2 та 358 КК України. Зокрема, за частиною 2 статті 233 (незаконна приватизація у великих розмірах, вчинена групою осіб за попередньою змовою) передбачено покарання від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Контекст: приватизація комунального майна в місті

Як повідомляли раніше, у 2025 році міська прокуратура активно відстоює державну та комунальну власність у судах. Зокрема, йдеться про оскарження договорів про забудову земель наукових інститутів, які укладалися без відповідних рішень КМДА.

За законодавством України, «великим розміром» при незаконній приватизації вважається вартість майна, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У цій справі фактична вартість нібито виконаних робіт становила близько 1% від ринкової вартості об’єкта, що не дає підстав для викупу комунального майна.

Навіщо це важливо знати

Цей випадок ілюструє схему, коли комунальне майно намагаються привласнити через підроблені документи про «невід’ємні поліпшення». Участь посадовця КМДА свідчить про можливу системність проблеми — без сприяння з боку чиновників така схема навряд чи б спрацювала. Для мешканців міста це означає ризик втрати контролю над комунальними об’єктами та необхідність витрат на судові позови задля повернення майна у власність громади.