Зміст:
За даними слідчих, жінка нині відбуває покарання у вигляді пʼяти років позбавлення волі за спричинення ДТП із потерпілими. Підозрюваний запропонував їй свій «вихід»: за 18 000 доларів обіцяв домовитися з керівництвом виправної колонії та командиром військової частини про її мобілізацію на посаду бойового медика. Йшлося фактично про заміну реального відбування покарання на проходження служби у Збройних силах України.
Особливість схеми полягала в тому, що чоловік наполягав на оплаті лише після нібито остаточних домовленостей з адміністрацією колонії та командуванням частини, що створювало видимість гарантованої «послуги». Проте під час отримання грошей його затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Чому це відбувається
Під час воєнного стану законодавство передбачає окремі підстави для мобілізації засуджених, і саме ця норма створює можливості для шахрайських і корупційних дій. Посередники часто експлуатують бажання засуджених або їхніх родичів замінити колонію на військову службу, пропонуючи «домовитися» з посадовими особами за винагороду.
Такі злочинні практики стають все частішими: шахраї використовують складність бюрократичних процедур та емоційну вразливість людей, готових платити великі суми за шанс уникнути відбування покарання. Форми схем різноманітні — від продажу фальшивих відстрочок і підроблених медичних довідок до обіцянок посередництва при оформленні на службу.
Хто відповідає
Досудове розслідування у цій кримінальній справі проводить Оболонське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві. Оперативний супровід здійснює Головне управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області, а процесуальне керівництво — Оболонська окружна прокуратура міста Києва.
Співпраця поліції, СБУ та прокуратури демонструє міжвідомчу координацію у боротьбі з корупційними схемами, пов’язаними з мобілізаційними процесами.
Що роблять зараз
Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 та ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи з метою вплинути на прийняття рішення посадовою особою, поєднане з вимаганням такої вигоди й вчинене за попередньою змовою групою осіб.
За цією статтею передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна. Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 3,3 млн гривень — значна сума, що відображає оцінку ризиків зі сторони суду.
Крім того, затриманий фігурує ще в одному провадженні за скоєння ДТП із потерпілими, тобто він сам підозрюється у подібному правопорушенні, за яке відбуває покарання його «клієнтка».
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою і не може бути піддана кримінальному покаранню, поки її вина не доведена в установленому законом порядку та не встановлена обвинувальним вироком суду.
Чому це важливо знати
Ця справа є типовим прикладом корупційної схеми воєнного часу: шахраї наживаються на механізмах мобілізації, підривають довіру до оборонних і пенітенціарних інституцій. Такі випадки формують хибне переконання, що будь-яке питання можна вирішити за гроші — від ухилення від мобілізації до дострокового звільнення з місць позбавлення волі.
Правоохоронні органи системно викривають подібні схеми у Києві. Посередництво у таких діях є кримінально караним незалежно від того, чи мав шахрай реальні зв’язки з посадовими особами, чи лише імітував їх. Особи, які погоджуються на подібні «послуги», теж ризикують притягненням до відповідальності.
Раніше ми писали
Нещодавно повідомляли про розкриття в Києві схеми з фіктивними відстрочками від мобілізації за 10 тисяч доларів, коли підозрюваний домовлявся з медиками про виготовлення підробних довідок. Також було викрито випадок, коли за аналогічну суму організовували фальшиві документи про догляд за людиною з інвалідністю, щоб уникнути призову. Обидва інциденти свідчать про системний характер корупції навколо мобілізаційних процесів у столиці.
Створено за матеріалами: kyiv.news