У Києві зняли постаменти трьох радянських пам’ятників

Що демонтували цього тижня

Комунальне підприємство «Київблагоустрій» завершило роботи з розбирання трьох постаментів, які залишилися після знесення радянських монументів у 2015 році.

Парк «Нивки» (Шевченківський район): Найбільший з розібраних постаментів — масивний гранітний п’єдестал, на якому 1961 року встановили пам’ятник комсомольцям 1920-х років. Сам монумент мав висоту 5,3 метра і зображував комсомольця в будьонівці з молотом у руках, відсилаючи до образу Павла Корчагіна з роману Миколи Островського «Як гартувалася сталь». Саму скульптуру невідомі зруйнували в ніч на 27 травня 2015 року, але сірий гранітний постамент залишався на місці майже десять років.

Вулиця Якова Гніздовського (Деснянський район): У цьому місці прибрали бетонну основу, де раніше стояв один із численних пам’ятників Володимиру Леніну. До 2022 року вулиця мала назву Магнітогорська — на честь російського міста Магнітогорськ — і була перейменована в межах деколонізації на честь американського художника українського походження Якова Гніздовського.

Вулиця Казимира Малевича (Голосіївський район): Розібрали постамент від погруддя більшовицького політика й військового діяча Василя Боженка. Погруддя встановили в 1967 році біля меблевої фабрики імені Боженка; скульптуру невідомі знищили в листопаді 2015 року. Вулицю перейменували ще в 2012 році на честь всесвітньо відомого художника-авангардиста Казимира Малевича, який народився в Києві.

Десять років від пам’ятників до постаментів

Порожні п’єдестали стояли в різних куточках столиці майже десять років після того, як були демонтовані або знищені самі скульптури. Це типова картина декомунізаційного процесу в місті: спочатку радянські монументи часто ламали або знімали активісти чи невідомі, а на офіційний демонтаж їхніх основ іноді йшли роки.

2015 рік — одна з найактивніших фаз декомунізації:

• 27 травня 2015 року: знесення пам’ятника комсомольцям у парку «Нивки»
• Листопад 2015 року: демонтаж погруддя Василя Боженка

2016 рік: Київська міська рада внесла постаменти до списку об’єктів, що підлягають усуненню

2025 рік: Грудень — КП «Київблагоустрій» нарешті провело демонтаж залишкових постаментів

Київрада продовжує очищення публічного простору

18 грудня 2025 року, у день, коли комунальники оприлюднили інформацію про розбирання цих постаментів, Київська міська рада також підтримала рішення про усунення ще 15 об’єктів та окремих елементів із публічного простору міста.

Серед об’єктів, запланованих до усунення:

• Пам’ятники Дмитру Мануїльському, Михайлу Глінці, Анні Ахматовій та Михайлу Булгакову
• Символічний знак «Київ — місто-герой» з п’ятикутною зіркою
• Пам’ятний камінь на честь 100-річчя Леніна
• Меморіальна дошка Петру Чайковському
• Написи радянської доби на «Житньому ринку»

Масштаб робіт: Рішенням Київради від 13 липня 2023 року до переліку об’єктів, що підлягають усуненню, було включено 251 пам’ятний знак. Станом на грудень 2025 року вже демонтовано понад 170 об’єктів, ще 36 готуються до демонтажу їхніми балансоутримувачами, а 37 оголошено пам’ятками культурної спадщини, для яких потрібне погодження з Міністерством культури.

За даними громадської організації «Деколонізація.Україна», приблизно 120 об’єктів у Києві, щодо яких Київрада ухвалила рішення про демонтаж, досі залишаються на місцях через нестачу контролю, спротив окремих чиновників або відсутність політичної волі.

Десять років декомунізації в Україні

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». Відтоді в країні тривав перехід від стихійних «ленінопадів» до системної зміни топоніміки та демонтажу символів тоталітарного минулого.

Останні знакові демонтажі в столиці:

• Січень 2025: пам’ятник російському фізіологу Івану Павлову
• Листопад 2023: демонтаж пам’ятника Олександру Пушкіну в парку Івана Багряного
• Лютий 2023: зняття пам’ятників Валерію Чкалову та Миколі Ватутіну
• Квітень 2022: демонтаж радянського монумента під Аркою дружби народів, що тепер носить назву Арка Свободи українського народу

З 2014 року в Києві перейменували близько 500 вулиць, докорінно змінивши радянську топоніміку на українські назви.

Чому це важливо знати

Розбирання постаментів завершує цикл, розпочатий близько десяти років тому, коли після Революції гідності кияни масово демонтовували радянські скульптури. Порожні п’єдестали нагадували про незавершену роботу та псували естетику міського простору. Послідовне очищення публічного середовища від радянської символіки змінює візуальний образ міста й віддаляє його від спадщини тоталітарного режиму. Для мешканців Києва важливо розуміти, що процес декомунізації триває навіть у часи війни, хоча й повільніше через обмежені ресурси та необхідність погоджень із відповідними інстанціями.