Зміст:
Що відомо про писанку-брязкальце з Судацької фортеці?
Писанку-брязкальце виявили під час археологічних робіт, які проводив Михайло Антонович Фронджуло в 1966–1972 роках на території Судацької фортеці. Ця фортеця є унікальним архітектурно-археологічним комплексом III–XVIII століть, де башти й мури формують єдину фортифікаційну систему, що природно вписується в ландшафт кримського узбережжя.
Писанка-брязкальце — не просто прикраса: всередині неї знаходився невеликий камінчик або глиняна кулька, що під час струшування видавали характерний звук. У давніх слов’ян такі вироби мали обрядове призначення: вважалося, що брязкіт відлякує злих духів і захищає дім від лиха. Саме тому писанки-брязкальця часто виготовляли напередодні весняних свят, пов’язаних із пробудженням природи після зимового сну.
За датуванням знахідка належить до XI–XIII століть — тобто є сучасницею Софійського собору, зведеного за часів князя Ярослава Мудрого. Це підтверджує, що традиція виготовлення писанок на теренах України-Русі існувала щонайменше тисячу років тому й поширювалася від Києва до південних берегів Криму.
Чому Судацька фортеця належить «Софії Київській»?
Музей «Судацька фортеця» входив до складу Національного заповідника «Софія Київська» як окремий структурний підрозділ. Після анексії Криму Російською Федерацією в лютому 2014 року фортецю було вилучено з оперативного управління заповідника. Фактично Україна втратила фізичний доступ до пам’ятки, але юридично музей і надалі залишається частиною «Софії Київської».
Саме тому артефакти, знайдені на території Судацької фортеці до окупації і вчасно перевезені до Києва, мають особливу цінність. Вони є матеріальним підтвердженням багатовікового зв’язку Криму з українською культурною традицією. Писанка-брязкальце з фондосховища заповідника — один із таких експонатів, який вдалося зберегти попри втрату контролю над територією півострова.
Судацька фортеця розташована на кримському узбережжі поблизу міста Судак. Її спорудження розпочалося в III столітті, а ключові укріплення були зведені генуезцями в XIV–XV століттях. До 2014 року фортеця щороку приймала сотні тисяч відвідувачів і входила до числа найпопулярніших музейних об’єктів Криму.
Які фрески XI століття зберіг Софійський собор?
Окрім писанки, напередодні Великодня заповідник запросив ознайомитися з христологічним циклом фресок XI століття, що збереглися в підкупольному просторі Софійського собору. Цей цикл називають святковим, оскільки його сюжети ілюструють головні християнські свята, пов’язані з подіями земного життя Ісуса Христа.
Земну історію Христа послідовно зображено у трьох регістрах, які читаються як книгу — зліва направо та зверху донизу. Початкові сцени, що розміщувалися на склепіннях, не дійшли до наших днів: ймовірно, тут були зображені «Різдво Христове», «Стрітення», «Хрещення» та інші ранні євангельські сюжети.
Найбільш визначною є сцена «Зішестя Христа в пекло» — найдавніше зображення Воскресіння у давньоруському живописі. У центрі композиції Христос як Переможець і Цар слави стоїть на повержених вратах пекла, тримаючи в руці хрест — символ спасіння. По боках від Нього зображені групи старозавітних праведників: Адам і Єва, Авраам, царі Давид і Соломон, Іоанн Предтеча. Як зазначає дослідниця Надія Нікітенко у книзі «Мозаїки та фрески Софії Київської» (2018), ця сцена підкреслює віру в те, що через смерть Господь викуповує гріх прабатька і дарує спасіння людству.
Чому це важливо знати
Напередодні Великодня 2026 року артефакти Національного заповідника «Софія Київська» нагадують про тисячолітню неперервність української великодньої традиції. Писанка-брязкальце з Судацької фортеці — не лише музейний експонат, а й символ культурної спадщини, яку українці бережуть попри російську окупацію Криму. Водночас фрески XI століття у Софійському соборі залишаються живим свідченням того, як давні митці осмислювали центральне християнське свято — Воскресіння Христове.
Раніше ми писали
Як повідомлялося раніше, у Києві понад 160 храмів проведуть освячення пасок на Великдень 12 квітня, а комендантська година діятиме без змін. Також заповідник «Софія Київська» розпочав підготовку до першого за 70 років обстеження настінних розписів трансепту за кошти ЮНЕСКО. Крім того, у лютому науковці заповідника оприлюднили результати дослідження стародавньої фрески святого Миколая Чудотворця у Софійському соборі.
Створено за матеріалами: kyiv.news