Зміст:
Чому це відбувається
У доповіді «Віднайдення стародавнього образу святого Миколая Мокрого в Софії Київській» виступив старший науковий співробітник заповідника, кандидат історичних наук Тимур Бобровський. Науковець представив учасникам семінару результати останніх досліджень фрескового зображення святителя Миколая Чудотворця, яке розташоване в південній внутрішній галереї собору.
Особливу цінність цієї фрески визначають матеріальні сліди її давнього шанування: численні мідні цвяхи й пази від дерев’яних конструкцій вказують, що раніше образ мав коштовні ризи та захисний кіот. Такі ознаки свідчать про виняткове місце фрески у релігійному житті вірян у XII–XIV століттях. Додатково дослідники зафіксували значне витертостями нижньої частини зображення — типову ознаку багатовікового доторку і молитовного шанування.
За народною переказкою, під час паломництва до Вишгорода київська родина втратила немовля, яке впало у води Дніпра. Звернувшись по допомогу до Софійського собору з молитвою, вони наступного ранку виявили дитину живою, загорнуту у вологі пелюшки біля образу святого Миколая. Саме з цього випадку образ став знаний як «Микола Мокрий» і набув репутації чудотворного.
Хто відповідає
Дослідження проводить колектив науковців Національного заповідника «Софія Київська» під керівництвом генеральної директорки Нелі Куковальської. Тимур Бобровський — відомий археолог і епіграфіст, який із 2013 року очолював сектор археологічних досліджень заповідника. Серед його попередніх робіт — розкопки на території садиби Софійського собору, в ході яких було частково розчищено фундаменти церкви XI століття, а також розшифрування унікальної свинцевої грамоти часів Київської Русі.
Науковий семінар організовано Інститутом «Свята Софія» — науково-дослідним відділом заповідника. Засідання відбувалися в приміщенні Консисторії на вулиці Володимирській, 24.
Що роблять зараз
Аналізуючи історико-археологічні дані разом із змістом прилеглих середньовічних написів і графіті, Бобровський дійшов висновку, що саме це фрескове зображення могло бути найдавнішим у Києві чудотворним образом, який пізніше поширився в численних списках образів святого Миколи Мокрого. За цією гіпотезою первісний чудотворний образ, ймовірно, ніколи не виходив із стін собору — це була монументальна фреска, а не переносна ікона.
Доповідь спричинила жваву дискусію щодо історичної долі софійського чудотворного образу. Засідання наукового семінару Інституту «Свята Софія» планується продовжувати протягом року з періодичністю раз на два тижні. Запис лекції доступний на YouTube-каналі заповідника.
Слід зазначити, що до Другої світової війни у Софійському соборі зберігалася ікона, яка вважалася канонічним образом Миколи Мокрого. Під час війни її евакуювали спочатку до Європи, а згодом — до США. Кіот, у якому зберігалася ікона, залишився порожнім десятиліттями, а перемовини про повернення евакуйованого образу тривають і досі.
Чому це важливо знати
Софійський собор — не лише архітектурна пам’ятка, а й жива наукова лабораторія, де дослідники постійно роблять відкриття, що уточнюють уявлення про культурну та духовну спадщину України. Гіпотеза Бобровського має велике значення, оскільки переосмислює походження одного з найшанованіших образів часів Київської Русі. Якщо фреска справді є первісним чудотворним зображенням, це свідчитиме про те, що центр паломництва існував у соборі від самого початку його історії — з XI століття.
Це відкриття набуває ще більшої ваги в умовах війни, коли українська культурна спадщина зазнає систематичних ударів. У лютому 2026 року Моніторингова місія ЮНЕСКО прибула до Києва для оцінки стану збереження Софії Київської та Києво-Печерської лаври — зокрема після обстрілу Софійського собору влітку 2025 року. Попри всі виклики воєнного часу наукова робота заповідника триває.
Раніше ми писали
Як раніше повідомляли, у лютому 2026 року до Києва прибула Моніторингова місія ЮНЕСКО для оцінки стану Софії Київської та Києво-Печерської лаври — це був перший такий візит після обстрілу собору. Також висвітлювалися матеріали про виставку єдиної в Україні картини Караваджо, яка зараз експонується у приміщенні Будинку митрополита на території заповідника.
Створено за матеріалами: kyiv.news