Зміст:
«Roshen як “завод дронів”». росія цинічно виправдала удар по цивільній фабриці в Києві.
У ніч на 24 січня російські збройні сили провели масштабну атаку на Київ. Серед пошкоджених об’єктів опинилася відома кондитерська фабрика Roshen. Після удару російська сторона заявила, що нібито влучила по «підприємству з виробництва безпілотників», намагаючись таким чином легітимізувати удар по цивільному виробництву.
Що повідомляє Міноборони рф
У російському Міністерстві оборони назвали нічну атаку «високоточною» та традиційно пов’язали її з нібито ударами по об’єктам, що начебто служать потребам українського військово-промислового комплексу.
У поширеній заяві вказано:
«За даними військового відомства, Збройні сили російської федерації завдали масованого удару високоточними засобами великої дальності наземного та повітряного базування, а також ударними БпЛА по заводові з виробництва безпілотних літальних апаратів дальньої дії та по об’єктах енергетики, які нібито використовувалися в інтересах військово-промислового комплексу України».
У соцмережах і російські воєнкорі уточнювали, що нібито ударний дрон типу «Герань‑2» потрапив саме по фабриці Roshen у Києві, де, за їхніми твердженнями, «виготовляли безпілотники». Також вони стверджували, що аналогічні об’єкти нібито існують і в інших частинах міста.
Наслідки удару по фабриці Roshen
Насправді мова йде про цивільне кондитерське підприємство в Голосіївському районі Києва, неподалік від Деміївської площі та станції метро «Деміївська».
За даними ДСНС та офіційних джерел:
- пошкоджено верхній поверх виробничої будівлі;
- загинула 48‑річна працівниця фабрики;
- щонайменше двоє людей отримали поранення;
- на місці сталися руйнування та масштабна пожежа, яку ліквідували рятувальники.
ДСНС наголосила, що серед постраждалих і загиблих були цивільні працівники підприємства.
Реакція українських політиків
П’ятий президент України Петро Порошенко, коментуючи атаку, підкреслив, що росія навмисно б’є по цивільних об’єктах і робочих місцях.
«Це не база і не стратегічний об’єкт. Це фабрика, робочі місця і люди, які просто виконували свою роботу. Нелюди влучили в одне місце двічі. Загинула працівниця, багато поранених, серед них двоє у важкому стані», — написав він.
Він також звернув увагу, що нічні удари були спрямовані проти лікарень, гуртожитків, житлових будинків та іншої цивільної інфраструктури.
Міський голова Дніпра Борис Філатов різко відреагував на коментарі в соцмережах, де дехто вітали удар по підприємству, закликавши припинити внутрішню ворожнечу.
«Радіти смерті простих людей та руйнуванням у своїй країні — це повне затьмарення розуму. Тут або ми, або росіяни», — заявив Філатов.
Загальний контекст атаки
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 24 січня по Україні випустили 396 ракет і безпілотників, зокрема:
- різні типи балістичних і крилатих ракет;
- ударні дрони-камікадзе;
- гіперзвукові ракети «Циркон».
Сили протиповітряної оборони знищили більшість повітряних цілей, однак кілька ракет та дронів влучили в різні локації, зокрема в Києві. Внаслідок цього зафіксовано руйнування в п’яти районах столиці, а також перебої з теплопостачанням, водою та роботою метро.
У Центрі протидії дезінформації при РНБО зазначили, що РФ намагалася енергетично відрізати Київ. Президент Володимир Зеленський наголосив, що на такі атаки Україна має відповідати рішучими діями і очікує адекватної реакції від міжнародних партнерів.
Історія київської фабрики Roshen: від цукерні XIX століття до сучасного виробництва
Київська кондитерська фабрика Roshen має понад столітню історію і є одним із найстаріших харчових підприємств столиці.
Підприємство заснували у 1874 році як приватну кондитерську майстерню. Наприкінці XIX — на початку XX століття виробництво поступово розросталося: збільшувалися обсяги виготовлення шоколадних виробів, карамелі та борошняної продукції для київського ринку.
Після встановлення радянської влади фабрику націоналізували. У радянський період вона отримала назву Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса та стала одним із провідних підприємств галузі в УРСР. У той час завод працював виключно в харчовій промисловості, постачаючи продукцію не лише в межах столиці, а й до інших регіонів Союзу.
У 1990‑х, після здобуття Україною незалежності, підприємство пройшло процес приватизації і реструктуризації. У 1996 році фабрика увійшла до складу утвореної кондитерської корпорації Roshen. Назва бренду походить від прізвища засновника корпорації — Петра Порошенка.
Після інтеграції до Roshen фабрика зазнала масштабної модернізації: були оновлені виробничі лінії, впроваджені сучасні стандарти якості та безпеки харчової продукції, а також розширено асортимент. Підприємство спеціалізувалося на виготовленні шоколаду, шоколадних цукерок, карамелі та іншої кондитерської продукції.
У 2000–2010‑х роках київська фабрика Roshen стала частиною міжнародної виробничої мережі корпорації, її продукція експортувалася до багатьох країн. Водночас завод залишався цивільним підприємством харчової промисловості і не мав відношення до оборонної сфери чи військових розробок.
Після початку російської агресії проти України у 2014 році, а згодом і після повномасштабного вторгнення 2022 року, фабрика продовжувала працювати як цивільне підприємство, забезпечуючи робочі місця сотням киян та сплачуючи податки до державного бюджету.
Кінцевим бенефіціаром київської фабрики Roshen є Олексій Порошенко. Петро Порошенко раніше повідомляв, що активи корпорації передано у сліпий траст і не перебувають під його прямим управлінням.
Отже, від свого заснування наприкінці XIX століття й до сьогодні київська фабрика Roshen залишалася цивільним підприємством харчової промисловості.
Створено за матеріалами: 44.ua