Підземний паркінг, що розташований під київським велотреком, міг би слугувати захистом для жителів сусідніх вулиць, однак він залишився “невидимкою”. Отримати цей статус не є складним завданням – необхідно лише “не потрапляти” до списку захисних споруд, щоб уникнути відповідальності за надання доступу всім під час повітряних тривог. Проте є одна колізія: паркінг не приватний, а комунальний, тобто побудований за кошти киян, але вони не можуть скористатися ним як укриттям.
На дивну вибірковість – кому дозволено заховатися тут під час загрози, а кому – ні, звернула увагу київська медійниця Леся Падалка. За її словами, паркінг під велотреком закривається в момент оголошення повітряної тривоги, щоб туди не потрапляли сторонні особи. Незалежно від того, чи зайняті всі місця в паркінгу, чи ні – двері банально зачиняються.
“Вгадайте, чому? Він не внесений до карти укриттів. Отже, діти та батьки, які там тренуються, можуть ховатися під час балістичної загрози в парку під деревами”, – підкреслила Леся Падалка.
Ситуація, м’яко кажучи, досить дивна: з одного боку, міська влада закликає власників приватних паркінгів перетворити їх на укриття. Це означає, що потрібно подати заявку на внесення до списку захисних споруд, аби об’єкт зміг потрапити на міську мапу укриттів. З іншого ж боку, “не бачать”, що в центрі Києва є комунальний паркінг, який чомусь відсутній ані в списку, ані на мапі. Втім, пояснення є: за словами транспортного експерта Олександра Гречка, справа у домовленостях, за якими комунальне легко стає приватним.
“Там 40 паркомісць, і з дивних причин він завжди забитий. Бо хтось домовляється, щоб свої автомобілі там залишати за кілька тисяч гривень. Отак і будуй комунальні паркінги на кошти киян, але користуватися ними можуть лише кілька найхитріших. Інші ж – зась,” – написав експерт.
Але ж не можна порівнювати відмову в доступі “чужим” автомобілям і “не своїм” людям у момент, коли їм загрожує небезпека. Виходить, що навіть у часи нестачі укриттів у Києві можна легко знайти спосіб, щоб підземна стоянка в центрі міста, збудована за гроші платників податків, не потрапила до списку захисних споруд. А отже, не мала зобов’язань пускати людей під час повітряних тривог.
До речі, з появою та зникненням укриттів з мапи відбуваються справжні метаморфози — кияни відзначають, що голови ОСББ також можуть “нарішати”, аби наявні укриття, наче, перестали існувати. За словами Лесі Падалки, це нині спільна тенденція, адже вирішити питання досить просто – потрібно лише продемонструвати, що укриття не відповідає вимогам. Тоді стає непотрібним слідкувати за чистотою та нести відповідальність.
Кияни звернулися до Ткаченка з питанням, куди ховатися за відсутності укриттів
Нагадаємо, Інформатор повідомляв про те, як після чергових масованих повітряних атак 17 та 23 червня мешканці столиці залишають відкриті звернення до очільника КМВА Тимура Ткаченка в соціальних мережах. Він вже на початку 2025 року обіцяв зробити укриття одним з головних пріоритетів своєї роботи, а також публічно критикував міську владу за повільну реакцію. Проте поки що замість нових сховищ кияни отримують інформаційні кампанії. І, як відзначають самі жителі, цього явно недостатньо — адже в умовах війни важливо не лише гасло, а й надійні двері, які дійсно відкриються під час тривоги.
Також ми розповідали про те, що власників занедбаних автомобілів, які планують евакуювати з вулиць та внутрішньоквартальних проїздів, попереджають про вивезення. У цьому зв’язку під “двірники” таких авто вставляють папірці від районної адміністрації з контактними даними та поясненням, що автомобіль буде евакуйовано, якщо власник його не перепаркує. Цікаво, що у роз’ясненні вказується, що саме вважається “покинутими” автівками – але далеко не всі автомобілі, власники яких отримали попередження, відповідають цим критеріям.