Зміст:
Що відбувається на Десні 15 березня
Десна — одна з важливих водних артерій Київської області: річка протікає територією регіону приблизно 66 кілометрів і впадає в Дніпро вже в межах столиці. Льодохід на Десні розпочався через раптове потепління — крига почала танути й зрушила з місця. Ініціатором активного руху льоду стали різкі перепади температури: після тривалого періоду морозів настала відлига, що пришвидшила руйнування льодового покриву.
Ситуацію на Дніпрі та його притоках відстежують за допомогою супутникових даних та мережі стаціонарних гідропостів. Наразі рівень води утримується в межах норми, а рух криги не призвів до критичних наслідків для мостових переходів у Києві. Це дає підстави вважати поточну ситуацію відносно стабільною, хоча моніторинг і подальші спостереження тривають.
Що таке забереги і чому вони ще є на Стугні
Забереги — це крайові льодові нарости і смуги льоду вздовж берегової лінії річки. Стугна — одна з річок, де під час весняного танення снігу вода може виходити на заплаву у верхів’ях. Річка протікає через Фастівський та Обухівський райони Київської області.
Наявність залишкових забережів на Стугні свідчить про поступове розморожування льодових утворень. На відміну від активного та помітного льодоходу на Десні, у Стугні руйнування льодового покриву відбувається повільніше: річка менша за розмірами й має слабшу течію, тож процес танення і зсуву криги має інші темпи й особливості.
Хто стежить за гідрологічною ситуацією на Київщині
Український гідрометеорологічний центр — державна установа у складі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка проводить регулярні метеорологічні та гідрологічні спостереження на всій території країни. Щоденні спостереження на гідропостах виконують Київський обласний центр з гідрометеорології у взаємодії з Державним агентством водних ресурсів.
На більшості річок відбулося руйнування льодового покриву з явищами льодоходу та утворенням короткочасних льодових заторів. Це спричинило швидкоплинні підвищення рівнів води в межах русел річок на 0,5–1,2 м. Фахівці постійно відслідковують такі процеси, аби оперативно інформувати про потенційні ризики та вживати необхідних заходів.
Безпека під час льодоходу
Мешканців Києва та прибережних населених пунктів закликають дотримуватися обережності: виходити на кригу, що почала рухатися, категорично заборонено, навіть якщо вона здається «стоячою» біля берега. Додаткові фактори ризику — активний льодохід і можливі льодові затори — під час танення можуть викликати локальні підтоплення або пошкодження гідротехнічних споруд.
У кількох селах Київської області вже утворилися льодові затори з величезних брил льоду. Внаслідок цього рух води перекрився, рівень води почав стрімко зростати й підтоплювати прибережні ділянки. Тому під час льодоходу важливо суворо дотримуватися правил безпеки біля водойм і негайно повідомляти відповідні служби про ознаки підтоплення чи нестандартних явищ.
Як льодохід впливає на мости та водопостачання
Оперативна інформація про гідрологічний режим річок у Київській області має вирішальне значення для жителів регіону. Будь-які зміни режиму Десни впливають на якість питної води й стан прибережних екосистем. Льодохід створює ризики для транспортної інфраструктури, зокрема мостових переходів, а також для людей, які перебувають у безпосередній близькості до річок.
Весняний льодохід у березні стає дедалі частішим явищем в Україні на тлі глобальних змін клімату. Це означає, що кияни та жителі області повинні бути готові до таких природних процесів і знати правила безпеки. Особливо важливо стежити за офіційними повідомленнями УкрГМЦ і уникати наближення до річок під час активного льодоходу.
Стежте за гідрологічною ситуацією в регіоні разом з нашими матеріалами: Річки Київщини: ополонки на Десні та вода на льоду Прип’яті, Річки Київщини у лютому: рівні зросли, але водність залишається низькою та На Десні незаконно видобули 39 тисяч тонн піску: директору повідомили про підозру.
Створено за матеріалами: kyiv.news