На місці Синього озера у Виноградарі залишився котлован з брудною водою, де мешканці бояться купатися. Результати облаштування однієї з найгірших водойм столиці наразі не можуть радувати. Звісно, є сподівання, що результати відновлення Синього, як стверджували комунальні служби на початковому етапі, будуть помітні не відразу, однак екологи вважають, що це лише нова профанація.
Купатися страшно: вода брудна і ноги застрягають
Згідно з інформацією Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ), у травні рівень води у так званому відновленому Синьому озері зменшився щонайменше на пів метра, незважаючи на дощову погоду. Мешканці Виноградаря розповідають, що купатися в цій водоймі страшно, оскільки вода мутна, а ноги підіймає у глину. Потік води з сусідньої частини озера, який здійснювали через спеціально викопані канави, зупинився, і тепер котлован, створений комунальниками, знову пересихає.
“На місці вбитого київською владою Синього озера виник невеликий котлован приблизно 70 м на 20 м та глибиною близько 1,5 м. Для порівняння: параметри природного справжнього Синього озера були – довжина 700 м, ширина – 200 м, площа – 15 га. І до котловану, тобто штучно створеному КП “Плесо”, Синьому озеру прокопали дві канави, в які пішла вода із сусіднього озера, що вважалось другою частиною Синього озера. В результаті цю другу частину практично знищили, а Синє озеро так і не відродили. Ще потрібно додати, що Київводоканал також злив у котлован так звану “технічну” воду,” – зазначають у КЕКЦ.
У КП “Плесо”, яке відповідає за озеро Синє, про процес відновлення та його проміжні результати скромно мовчать. Востаннє підприємство публічно коментувало проблему забруднення озера 25 квітня. У своєму повідомленні “Плесо” запевнило, що після виїзду фахівців та дослідження води критичних перевищень не виявлено, індекс токсичності в межах норми, а вміст нафтопродуктів у п’ять разів нижчий за допустимий. Проте на численні запитання киян щодо подальшої долі водойми, її благоустрою та завершення робіт комунальники не відповіли.
“Полагодили комп’ютер молотком”
Директор КЕКЦ Володимир Борейко вважає процес відновлення у його теперішньому вигляді профанацією і порівнює це з “лагодженням комп’ютера молотком”. Хоча екологи заздалегідь попереджали, що це буде рятування “наосліп”, коли питання відродження озера стало популярним у жовтні 2024 року. Тоді влада Києва оголосила про “ревіталізацію” Синього озера, на яку було виділено 81 млн грн.
Роботи почалися з масивного розриття: комунальники очистили понад 43 тисячі кубометрів дна, укріпили береги, а замість природного водоймища з’явився штучний котлован глибиною півтора метра. Втім, екологи одразу попереджали: технічна розчистка не відродить озеро, якщо не будуть відновлені джерела та водозбір. Володимир Борейко висловив побоювання, що джерела можна й не знайти, адже рівень ґрунтових вод міг впасти на глибину до 10 метрів. За його словами, будівництво багатоповерхівок навколо призвело до критичного падіння рівня ґрунтових вод, і з трьох боків природна вода вже не надходить до озера, а йде у зливову каналізацію.
Наслідки цих рішень помітні вже тепер – озеро міліє, адже не має стабільного джерела живлення, хоча опадів цієї весни було достатньо. До речі, саме їхньою нестачею у лютому 2025 року комунальники намагалися пояснити відсутність води в озері – нібито аномально теплою зимою та низьким водопіллям. А восени 2024-го попереджали, що результати відновлення можуть вплинути не одразу, а через кілька років.
Між тим, зелена зона навколо знищена, частину дерев та кущів викорчували, територію засипано піском. Саме ці гори піску тепер заважають воді з водозабору стікати до озера природнім шляхом. А інша частина Синього озера, з якої подавали воду, також практично повністю спорожніла. Наразі на розритому просторі недостатньо не тільки води, а й тіні, прохолоди та життя, а у киян залишилося лише одне питання: це вже кінець, чи чергова пауза перед забудовою?
Як “Синє” озеро на Виноградарі спочатку зникло, а потім – почало відроджуватися
Нагадаємо, у вересні 2024 року Інформатор писав про те, що на Виноградарі нарешті розпочались роботи з відновлення озера Синє – так звана активна фаза. Протягом тижня комунальники облаштовували технічний майданчик, прокладали тимчасові дороги для доступу до робочої зони, пригнали необхідну техніку. Зрештою, стартував процес розчистки озера, і головне завдання комунальники бачили в очищенні дна та берегової лінії.
Напередодні, у березні 2024 року, Інформатор підтвердив остаточне припинення існування озера “Синє”. Світлини з висохлим дном озера широкий загал бачив у соцмережах завдяки місцевим мешканцям. Якщо навесні минулого року ще залишалася невелика смуга води, то в 2024 році вона зникла – і від озера залишилася лише ділянка зволоженої землі.