Зміст:
У час війни процес цифрової фіксації набуває особливого значення — відповідно до положень Ризької хартії, об’єкти можна відновити у повному обсязі за наявності детальних креслень та фотофіксації. Ця ініціатива виконується в межах програми «Цифровий Київ» на період 2024–2027 років.
Які пам’ятки відцифрували
У рамках проєкту «Віртуалізація культурного надбання міста Києва» в 2025 році створили цифрові копії шести пам’яток культурної спадщини столиці:
Монумент Магдебурзькому праву — символ місцевого самоврядування на Подолі; Церква Миколи Притиска — одна з найстаріших церков Києва, згадана з 1620 року; Будівля Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури — колишня Київська духовна семінарія, пам’ятка архітектури ХІХ століття; Покровська церква — храм на Подолі з унікальною історією; Дзвіниця церкви Миколи Доброго — архітектурна домінанта історичного центру; Воскресенська церква Свято-Вознесенського Флорівського монастиря — частина монастирського комплексу на Подолі.
Кожну з цих споруд можна переглянути у вигляді 3D-моделі з високодетальною візуалізацією, прослухати аудіогід та ознайомитися з історичною довідкою. Користувачі мають змогу уважно роздивитися зовнішній вигляд пам’яток, дізнатися про їхню історію та поточний стан збереження.
Навіщо цифрувати пам’ятки під час війни
Марина Соловйова, директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, наголосила на надзвичайній важливості цифрових проєктів у період повномасштабної війни.
«Департамент охорони культурної спадщини розпочав масштабну програму цифровізації пам’яток архітектури столиці. В умовах війни такі дії набувають особливого значення, адже, як це передбачає Ризька хартія, за наявності креслень і фотоматеріалів об’єкт можна повністю відновити. Ми зобов’язані зберегти історичну спадщину — без минулого немає майбутнього», — пояснила Марина Соловйова.
Ризька хартія — це міжнародний документ, який закладає принципи автентичної реконструкції історичних споруд. Наявність докладної цифрової фіксації дає змогу відтворити пам’ятку навіть після її повного знищення.
«Віртуалізація об’єктів культурної спадщини Києва — це не лише технічна робота та використання сучасних технологій. Це передусім про збереження смислів, відновлення історичної справедливості та відповідь на виклики сучасності», — додала Олена Чернега, керівниця цифрового напряму в КП «ГІОЦ».
Реалізація проєкту відбувається за участі Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Київського науково-методичного центру та комунального підприємства «ГІОЦ».
Що ще доступно на платформі
Окрім шести нових 3D-моделей, на туристично-культурному хабі Києва вже представлено інші віртуальні маршрути та об’єкти, доступні для відвідування онлайн.
Культурна спадщина:
- Віртуальна подорож Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» з підтримкою двох мов;
- Онлайн-виставки, присвячені історії міста;
- Інтерактивна мапа пам’яток та творів монументально-декоративного мистецтва.
Природні локації:
- Русанівська набережна;
- Стежка на Трухановому острові;
- Яблуневий сад на ВДНГ;
- РАЦС № 1 — як архітектурна пам’ятка.
Унікальні об’єкти:
- VR-тур до Дуба Крістера — одного з найстаріших дубів Києва.
Платформа надає аудіогіди, завдяки яким можна глибше зануритися в історію кожного об’єкта. Інтерактивна мапа поєднує найвідоміші туристично-культурні локації столиці в єдину цифрову екосистему.
Як скористатися платформою
Ознайомитися з відцифрованими пам’ятками можна на офіційному туристично-культурному хабі Києва: guide.kyivcity.gov.ua/cultural-heritage
Що доступно на платформі:
- 3D-моделі пам’яток з оглядом з усіх боків;
- Аудіогіди українською мовою з історичними довідками;
- Інтерактивна мапа з локаціями об’єктів;
- Фотоархів високої якості;
- Можливість додавати власні «мозаїки» — контент, створений користувачами.
Доступ до всіх матеріалів безкоштовний. Платформа адаптована для різних пристроїв — від смартфонів до десктопів. Для максимального занурення рекомендується використовувати VR-окуляри, хоча вони не є обов’язковими.
Скільки пам’яток у Києві загалом
У столиці налічується 3,790 об’єктів культурної спадщини. З них 2,512 внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України: 356 — національного значення та 2,156 — місцевого значення.
Цифровізація шести об’єктів у 2025 році — це лише перший крок масштабної програми «Цифровий Київ», розрахованої до 2027 року. Департамент охорони культурної спадщини планує й надалі розширювати роботу з цифрового збереження, формуючи віртуальний архів історичної спадщини міста.
Чому це важливо знати
Цифрові копії пам’яток дають змогу мешканцям і гостям міста вивчати історичну спадщину без часових та територіальних обмежень. Це особливо корисно для людей з обмеженими можливостями, яким складно відвідати об’єкти наживо. У разі пошкодження чи руйнування пам’яток під час війни детальна цифрова документація стане основою для їхнього автентичного відновлення згідно з міжнародними стандартами. Безкоштовний доступ до платформи робить культурну спадщину Києва відкритою для всіх — від школярів до науковців.
Створено за матеріалами: kyiv.news