Водолази-сапери перевірили річку після ракетного удару по Києву

Як обстежували дно та прибережну зону

Під час ворожої атаки на столицю сили протиповітряної оборони збили ракету, фрагменти якої впали у водойму. Водолази-сапери Аварійно-рятувального загону спеціального призначення провели огляд як місця падіння на суші, так і акваторії річки. Фахівці ретельно перевірили дно та прибережну смугу на предмет уламків, які можуть становити вибухонебезпеку.

У ДСНС наголошують, що такі операції надзвичайно важливі: уламки ракет та безпілотників, якими систематично атакують столицю, можуть містити бойові елементи, що здатні детонувати при контакті. Підводні роботи — це складне й ризиковане завдання: видимість у річковій воді обмежена, а фрагменти часто ховаються під мулом чи піском.

Чому уламки ракет потрапляють у водойми Києва

Росія продовжує систематичні ракетно-дронові удари по місту. Лише у березні 2026 року Київ зазнав кількох масштабних атак. Кожна така хвиля наслідків залишає по собі небезпечні залишки — фрагменти ракет, частини боєголовок, деталі безпілотних апаратів. Ці уламки розлітаються на велику відстань і потрапляють і на дахи, і в двори, і на відкриті ділянки, а також у водойми.

Система ППО збиває більшість цілей, проте уламки збитих ракет і дронів самі по собі становлять серйозну загрозу. Металеві частини, що містять залишки вибухових речовин, можуть детонувати від механічного впливу, нагрівання або під час спроби перемістити їх. Уламки, що опинилися під водою, особливо небезпечні — їх важко помітити візуально, і вони можуть залишатися непоміченими довго.

Хто займається підводним розмінуванням у столиці

За виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів у місті відповідають підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій. Зокрема водолазно-піротехнічні роботи на водних об’єктах виконує Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення — підрозділ із підготовленими водолазами-саперами, які працюють у складних умовах.

Реагування на наслідки атак координують Київська міська військова адміністрація разом із Національною поліцією та ДСНС. Кожне місце падіння уламків ретельно обстежують на наявність вибухонебезпечних залишків. Після завершення робіт сапери або оголошують територію безпечною, або вводять тимчасові обмеження доступу до зони ризику.

Які роботи з розмінування тривають після атак

Рятувальники продовжують систематично обстежувати місця падіння уламків ворожих засобів ураження. Водолази-сапери перевіряють акваторії столичних водойм, а піротехнічні групи — відкриті території, подвір’я та дахи будинків. Кожну знахідку фіксують і знешкоджують згідно з встановленими протоколами безпеки.

У ДСНС попереджають: залишки ракет і безпілотників ще довго нагадуватимуть про себе. Їх можна знайти будь-де — біля будинку, на відкритій території чи під водою. Особливу загрозу становлять фрагменти, приховані під товщею води — саме тому рятувальники наполегливо закликають не пірнати у водойми, коли є відповідні попередження.

Робота водолазів-саперів у київських водоймах не поодинокий випадок, а частина постійної діяльності ДСНС з ліквідації наслідків ворожих атак. З кожним новим обстрілом обсяг робіт зростає, адже уламки потрапляють у нові, часто важкодоступні місця.

Чим небезпечні уламки ракет у водоймах перед купальним сезоном

Зі збільшенням кількості атак зростає й кількість потенційно небезпечних місць, де можуть залишатися уламки ворожих засобів ураження. Масштаби ударів означають, що вибухонебезпечні фрагменти можуть опинятися по всьому місту, у тому числі у водоймах, парках та зонах відпочинку.

Наближається теплий сезон, коли кияни та гості столиці частіше відпочиватимуть біля водойм. Уламки ракет і дронів на дні річок та озер становлять реальну загрозу для тих, хто купається або пірнає у непризначених для цього місцях. Навіть якщо на поверхні вода здається безпечною, під нею можуть ховатися смертельно небезпечні металеві частини.

ДСНС нагадує: при виявленні вибухонебезпечних або підозрілих предметів потрібно негайно повідомити за номерами 101 або 112. Категорично забороняється торкатися, переміщувати чи намагатися самостійно розібрати будь-які підозрілі металеві предмети — це може коштувати життя. Потрібно відійти на безпечну відстань і дочекатися прибуття спеціалістів.

Раніше ми писали

16 березня уламки дронів впали у чотирьох районах Києва — у Святошинському районі загорілася трава на відкритій місцевості. Також 3 лютого під час нічної атаки постраждали троє людей у п’яти районах столиці. Наприкінці лютого обстріли спричинили пожежі у Голосіївському, Дарницькому та Печерському районах.