Проте слід зазначити, що незважаючи на плани блоку, глибокі розбіжності між державами-членами вказують на те, що лише деякі з запропонованих заходів, якщо взагалі якісь, можуть бути втілені в реальність.
Відповідно до внутрішнього звіту ЄС стосовно торговельної угоди з Ізраїлем, з яким ознайомилося видання Euractiv минулого місяця, ЄС виявив «ознаки порушень» зобов’язань у сфері прав людини.
На основі цієї інформації Європейська служба зовнішніх дій (EEAS) підготує спеціальний документ з варіантами відповідних заходів. Цей документ планують представити послам ЄС у середу, 10 липня.
У проекті документа очікується перелік потенційних санкційних інструментів:
- повне чи часткове призупинення угоди про асоціацію з Ізраїлем;
- введення адресних санкцій проти конкретних ізраїльських урядовців, військових чи радикальних поселенців;
- торговельні обмеження;
- ембарго на постачання зброї;
- призупинення наукового співробітництва.
Зазначається, що більшість з цих заходів вже обговорювались під час попередніх переговорів.
Очікується, що міністри закордонних справ ЄС розглянуть документ на зустрічі в Брюсселі 15 липня — це буде останнє засідання перед літніми канікулами. Цей день також вважається неофіційним дедлайном, до якого Ізраїль має продемонструвати поліпшення гуманітарних умов у Газі.
Ізраїль вже публічно розкритикував аналіз ЄС, охарактеризувавши його як «обурливий» і «такий, що має серйозні методологічні недоліки».
«Перше завдання — змінити ситуацію на місцях (…). Якщо стан не покращиться, тоді можна буде перейти до подальших заходів», — заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас.
За даними видання, наразі лідери ЄС уникатимуть чіткої позиції з цього питання. Вони закликали міністрів закордонних справ «продовжувати обговорення подальших дій» в залежності від розвитку подій, проте не зробили жодної однозначної заяви.
Відповідно до чинних правил, повне або навіть часткове призупинення угоди про асоціацію між ЄС та Ізраїлем вимагає одностайної згоди всіх держав-членів, але це здається малоймовірним через позицію таких ключових союзників Ізраїлю, як Німеччина, Чехія та Угорщина.
До того ж, Європейська комісія, що відповідає за торговельну політику ЄС, також не підтримує запровадження масштабних економічних санкцій.
Як зазначає Euractiv, введення ембарго на постачання зброї також навряд чи відбудеться, особливо з огляду на те, що Німеччина — найбільший європейський постачальник озброєння до Ізраїлю —, ймовірно, не підтримає цю ініціативу.
Водночас адресні санкції проти окремих осіб — за аналогією до тих, що вже були введені Великою Британією, Австралією, Канадою, Новою Зеландією та Норвегією — розглядаються дипломатами ЄС як найбільш реалістичний варіант.
10 червня п’ять союзних держав США оголосили про санкції проти ізраїльських міністрів Ітамара Бен-Гвіра (безпека) та Безалеля Смотрича (фінанси). Обох політиків, відомих своєю ультраправою позицією, звинувачують у розпалюванні насильства проти палестинців на Західному березі, закликах до їх примусового виселення та в екстремістській риториці.
Міністри закордонних справ країн, що ініціювали санкції, заявили, що їхня політика не суперечить підтримці Ізраїлю як держави, але спрямована на захист міжнародного права та прав людини.
Тим часом у США пропонують передати Ізраїлю бомбардувальники B-2 та протибункерні бомби.