Згідно зі словами джерел FT, Європейська комісія проводить консультації з державами-членами ЄС щодо різних варіантів, включаючи військову підтримку України у формі позабюджетних грантів, надання Києву кредитів в рамках існуючої програми підтримки G7 на суму 50 млрд доларів, а також подальше використання російських активів, які заморожені в ЄС.
Агентство звітує, що прогнозований фінансовий дефіцит України на наступний рік поки що не покривається зовнішнім фінансуванням.
«Зростає тривога щодо наступного року, і багато зацікавлених сторін, які сподівалися на угоду про мир цього року [для зменшення фінансового тиску в Україні], змушені переглядати свої витрати та усвідомлюють, що провал [у фінансуванні] залишається, незалежно від того, якими шляхами вони намагаються його заповнити», — зазначив високопоставлений чиновник ЄС, який взяв участь у переговорах з Києвом на умовах анонімності.
За даними FT, комісія вже коригувала витрати, пов’язані з фінансовими потоками на підтримку України, протягом 2025 року через війну з РФ і відсутність впевненості в швидкому закінченні конфлікту.
На думку МВФ, фінансові потреби України на наступний рік можуть бути забезпечені, але лише за умови завершення війни цього року або в середині 2026 року; проте ні ЄС, ні Україна не вважають цей сценарій реалістичним.
Генеральний директор МВФ Крісталіна Георгієва в минулому місяці заявила, що Фонд «оцінить, чи зросте цей розрив у фінансуванні і чи потрібне подальше фінансування з зовнішньої допомоги».
За словами одного з європейських дипломатів, мета полягає в забезпеченні потреб Києва вже до зими, зважаючи на невизначені перспективи подальшої військової підтримки зі сторони США.
Одна з ініціатив, яку Київ представив країнам G7 і яку розглядає Європейська комісія, полягає в тому, щоб надати військову підтримку Україні у формі двосторонніх грантів, які зараховувалися б окремо як «позабюджетний зовнішній трансферт», але водночас підходили б під цільові показники національних витрат на оборону.
Як повідомляє видання, це слугувало б двом цілям: посилення вимог НАТО щодо підвищення витрат на національну оборону до 5% ВВП та надання підтримки Україні.
«Замість дублювання можливостей, європейські союзники могли б разом фінансувати українську армію, розглядаючи це як послугу, що забезпечує континентальну безпеку», — зазначено в документі, який Україна надіслала партнерам по G7, з яким ознайомилась газета.
Комісія планує обговорити цю пропозицію та інші варіанти з міністрами фінансів ЄС у понеділок ввечері, повідомили два джерела, знайомі з ситуацією.
«Вочевидь, що військова підтримка України, яку надають країни ЄС, є інвестиціями не тільки в оборону України, але й в захист Європи, і частина цих витрат буде зарахована як витрати на оборону», — підкреслив один з високопоставлених дипломатів.
Проте існує й альтернатива — сподіватися на виплати в рамках вже чинної програми G7 на суму 50 млрд доларів, яка передбачає кредити Києву за рахунок коштів від заморожених російських державних активів за кордоном.
Подається, що без мирного врегулювання для активізації внутрішньої економіки, Київ прогнозує дефіцит щонайменше 8 млрд доларів на 2026 рік, навіть якщо частина з обіцяних сум буде отримана від партнерів, у тому числі від ЄС, Японії та США. Якщо цього не трапиться, дефіцит фінансування може зрости до 19 млрд доларів.
Ще одним варіантом може стати витяг більших ресурсів із заморожених російських активів шляхом їх реінвестування в більш ризиковані класси активів — при цьому необхідно розробити механізм поділу ризиків за потенційно більші фінансові втрати, аби уникнути покладання повної відповідальності на Бельгію, де зберігається більшість активів.
На завершення, порт Роттердам готується до ймовірного військового конфлікту з РФ – виділяється місце для суден із військовими вантажами.