ЮНЕСКО завершило роботу в Києві та оприлюднило результати огляду Софії й Лаври

Місія діяла на виконання рішення Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 2025 року згідно з Конвенцією 1972 року про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. До складу делегації увійшли фахівці Центру всесвітньої спадщини та експерти Міжнародної ради з охорони пам’яток і історичних місць (ICOMOS).

За інформацією, місія прибула до Києва 18 лютого. Тоді ж розпочалося детальне інспектування пам’яток — це перший такий виїзд після обстрілу Софійського собору в червні 2025 року.

Що перевіряли експерти

Протягом чотирьох днів спеціалісти ретельно оглянули пам’ятки на територіях заповідників «Софія Київська» та «Києво-Печерська лавра». Окрема увага була приділена Ближнім і Дальнім печерам Лаври — унікальним підземним комплексам, які мають особливу цінність для Світової спадщини.

Крім огляду самих пам’яток, місія перевірила буферну зону навколо об’єктів — ту територію, де забудова та інша діяльність мають відповідати вимогам ЮНЕСКО. Фахівці також проаналізували систему управління об’єктами та механізми регулювання історичного середовища Києва.

Чому це відбувається

Моніторингова місія є стандартним інструментом ЮНЕСКО для оцінки стану об’єктів Світової спадщини, які опинилися під загрозою. Для Києва основні ризики пов’язані з повномасштабною війною Росії проти України. Саме обстріл Софійського собору в червні 2025 року змусив Комітет ухвалити рішення про направлення реактивної місії.

Окрім військової загрози, обидва заповідники стикаються з проблемами в буферній зоні — хаотичною забудовою, надбудовами на історичних будівлях та зведенням нових споруд, що порушують установлені висотні режими. ЮНЕСКО розглядає ці фактори як загрозу автентичності міського ландшафту.

Хто відповідає

За збереження об’єктів Світової спадщини в Україні відповідає Міністерство культури України. Безпосереднє управління здійснюють адміністрації національних заповідників. Регулювання забудови в буферній зоні належить до повноважень Київської міської державної адміністрації — саме там накопичилася значна частина проблем, на які вже неодноразово звертала увагу ЮНЕСКО.

Що роблять зараз

За підсумками роботи місії представники ЮНЕСКО та ICOMOS відзначили активні дії української сторони та конструктивну співпрацю. Водночас вони підкреслили необхідність додаткової опрацювання й упорядкування документації щодо нормативно-правової бази та процедур управління.

Українська сторона підтвердила готовність і надалі співпрацювати та надавати всі необхідні матеріали. Отримані результати будуть використані для підготовки звіту до Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який ухвалюватиме подальші рішення щодо заходів з охорони обох пам’яток.

Чому це важливо знати

Статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО — це не лише визнання, а й механізм міжнародного захисту. Якщо стан пам’яток погіршиться і не будуть вжиті належні заходи, ЮНЕСКО може внести об’єкт до Списку всесвітньої спадщини під загрозою. Такий крок привертає міжнародну увагу й ставить перед державою конкретні зобов’язання.

Для Києва йдеться про два символи тисячолітньої культурної спадщини. Пошкодження будь-якого з них внаслідок обстрілів або неналежного управління буферною зоною означатиме незворотну втрату для всього людства, а не лише для України.

Раніше ми писали

У лютому повідомляли про початок роботи місії ЮНЕСКО в Києві та перші висновки експертів. Також йшлося про пошкодження Києво‑Печерської лаври російськими дронами «Шахед» у січні 2026 року — це перше пряме ураження лаври з часів Другої світової війни.