До Київради внесено черговий пакет із перейменування вулиць в рамках дерусифікації міських топонімів. Так, цього разу депутатам пропонують змінити назви проспекту Маршала Рокоссовського на Оболоні, Суворова – на Дарниці та Дунаєвського на Святошині. Ці назви замінять іменами сучасних українських героїв-захисників, отців незалежності та на місцеві топографічні назви, щоб відновити їх історичні імена.
Відповідні проєкти рішень за підписом міського голови Києва внесли до Київради наприкінці травня. Усього їх вісім, і вони стосуються геть різних районів Києва, окрім, хіба, Печерського й Шевченківського – там, напевно, вже не залишилося жодної назви, яку б не “протестували” на предмет належності до радянської чи імперської доби. А от у спальних районах знайшлися ще вулиці, названі на честь діячів, сумнівних з точки зору сучасної української історіографії.
Так, проспект Маршала Рокоссовського, який ще “дожив” до наших днів у Оболонському районі міста, перейменують на честь Дмитра Павличка. Радянський військовий діяч був, без перебільшення, одним з найбільших полководців Другої світової війни, але до звільнення Києва (чи й України) від німецьких загарбників мав опосередкований стосунок – у цей час був задіяний на Білоруському театрі воєнних дій. А от Дмитро Павличко, поет-шістдесятник, доклався до створення української держави, ще й був співавтором Акту проголошення Незалежності.
Вулицю Сулеймана Стальського у Дніпровському районі Києва перейменують на вул. Ігоря Юхновського. У пояснювальній записці до проєкту сказано, що Стальський був лезгинським поетом-ашугом, а вулиця була названа на його честь у радянські часи. У свою чергу, Ігор Юхновський, український фізик-теоретик, академік НАН України й депутат Верховної Ради I-IV скликань, і так само, як Павличко, причетний до заснування держави, якою вона є сьогодні.
Провулок Дунаєвського на Святошині буде перейменовано на пров. Цундарівський. Мова про Ісаака Дунаєвського – відомого композитора й діяча радянських часів (він хоча й народився на Полтавщині, та все ж був радянським діячем, лауреатом двох Сталінських премій, ще й народним артистом РСФСР). А запропонована назва пов’язана з мікротопонімом “Цундарі”, кутом селища Біличі, поряд з яким і пролягає вулиця.
На Солом’янці не стане Червоної вулиці, її назву змінять на вул. Василя Копаня. З проєкту рішення зрозуміло, що перейменувати топонім вирішили “про всяк випадок”: у пояснювальній записці написано, що “походження назви вулиці Червона не встановлено”. Тобто, вона може бути як “присвятою” червоним комісарам, так і походити від “червонний”, як “золотий” чи просто “гарний”. А Герой України Василь Копань був командиром загону розвідки 12-ї бригади спецпризначення “Азов” Нацгвардії.
Вулицю Волго-Донську на Дарниці перейменують на вул. Павла Петриченка. Топонім назвали на честь Волго-Донського судноплавного каналу ім. В.І. Леніна, а перейменують на честь військового та громадського активіста з 59-ї ОМБр ім. Якова Гандзюка. Таку назву обрали самі кияни у опитуванні на “Києві Цифровому” (власне, як і у випадку з іншими назвами).
У Голосіївському районі міста не стане вулиці Левітана, її перейменують на вул. Лукрецьку. Художник-пейзажист родом з Сувальської губернії Російської імперії (нині це Литва), вважається російським художником, працював “під крилом” в відомого на той час підприємця Савви Мамонтова. А нова назва походить від струмка Лукрець біля Багринової гори (також є однойменне озерце). Ця назва відома з середини XVII століття, і є цілком історичною.
Ще один проєкт рішення стосується перейменування вул. Макаренка у Дніпровському районі міста на честь Шейха Мансура. Йдеться про радянського педагога й письменника, ім’я якого асоціюється з колись передовою системою виховання дітей. Цікаво, що Шейх Мансур – чи не єдиний в усьому переліку не-український діяч: це перший імам Кавказу, військовий, релігійний та політичний лідер кавказьких горян наприкінці XVIII століття, діяч часів Кавказької війни.
Зрештою, з мапи Дарницького району приберуть вулицю Суворова – її назвуть вул. Людмили Фої. Російського полководця з сумнівною репутацією (сучасні дослідники виявили, що “слуга царю – отець солдатам” не так вже й дбав про власних солдатів, радше, навіть навпаки) замінить українська підпільниця УПА часів Другої світової, що брала участь у підпіллі ОУН у Києві в роки нацистської окупації міста.
Як киянам розповідають про нові назви вулиць: незвичний проєкт з QR-кодами
Нагадаємо, нещодавно Інформатор писав про те, що у мобільному застосунку “Київ Цифровий” стартувало нове опитування щодо нових назв вулиць, провулків і навіть проспекту. Загалом це 11 топонімів, долю яких міська влада сподівається вирішити за допомогою киян. Висловити свою думку з приводу перейменувань можна було до 11 квітня.
Також ми писали про те, що у Києві розпочала роботу платформа “Стріткод”. За її допомогою можна отримати інформацію про видатні постаті, імена яких отримали вулиці столиці. Так, на будинках перейменованих топонімів вже з’явилось 25 табличок з QR-кодами, які при скануванні ведуть на сайт streetcode.com.ua, де можна довідатись потрібну інформацію.