Також до нього потрапили не всі, адже далеко не про кожну смерть стає відомо публічно.
Найбільших втрат на перших етапах війни зазнали підрозділи регулярної армії — зокрема, повітрянодесантні війська та мотострілецькі війська. Протягом літа й до осені 2022 року основні втрати були серед добровольців, а з кінця того ж року — на ув’язнених, завербованих ПВК Вагнер для штурмів під Бахмутом.
До вересня 2024 року знову переважали втрати серед добровольців. Журналісти видання пояснили це кумулятивним ефектом: вербування у тюрмах скоротилося, нової мобілізації не оголошували, а добровольці й надалі безперервно вирушали на війну проти України.
Станом на 6 червня підтверджено загибель 5 138 офіцерів російської армії та інших силових структур.
Станом на сьогодні офіційно підтверджено повідомлення про загибель двох заступників командувачів армій — це генерал-майор 41-ї армії Андрій Суховецький та генерал-майор Володимир Фролов з 8-ї армії.
Частка офіцерів серед загиблих постійно знижується: якщо у 2022 році вони становили до 10% від загального числа втрат, то до листопада 2024 року — лише 2−3%. Це пов’язано як зі зміною характеру бойових дій, так і з тим, що переважну частину нинішніх втрат складають рядові добровольці та мобілізовані, додає видання.
У 94,7 тисячах повідомлень зазначено вік загиблих. У перші пів року повномасштабної війни, коли воювала виключно кадрова армія, більшість загиблих були віком 21−23 років. Натомість добровольці та мобілізовані значно старші: перші зазвичай йдуть на фронт після 30−35 років, другі — старші за 25.
Попередні дані про загиблих російських бійців BBC та Медиазона публікували на початку травня. Тоді кількість становила 106 745.
За даними Генштабу ЗСУ за 7 червня, з початку повномасштабного вторгнення російська армія втратила 995 030 окупантів убитими та пораненими.