Зникла спадщина біля Лаври: історія гауптвахти Печерської фортеці XVIII століття

Де стояла гауптвахта і як вона виглядала

Гауптвахта при Київській брамі розміщувалася поруч із церквою Спаса на Берестові — видатною пам’яткою XI–XII століть, що входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Будівля стояла на сучасному Лаврському провулку в безпосередній близькості до комплексів Києво‑Печерської лаври.

За формою це була одноповерхова споруда з напівпідвальним поверхом, мурована, прямокутна в плані. Фасад вирізнявся чіткою симетрією: відкрита галерея складалася з напівциркульних арок, а центральну частину підкреслював трикутний фронтон. Такий образ відповідав типовим військовим архітектурним формам Російської імперії середини XVIII століття, де утилітарність поєднувалася з класичними архітектурними елементами.

Яку роль виконували гауптвахти біля воріт фортеці

Печерська фортеця, зведення якої почалося у 1706 році за наказом Петра I, була одним із найбільших оборонних комплексів на території тогочасної України. Основний вал оточував ансамбль Лаври й прилеглі споруди та мав дев’ять бастіонів — від Рождественського до Павловського. До фортеці вели три головні брами: Київська, Васильківська та Московська.

Біля кожної брами зводили спеціальні службові споруди — гауптвахти та кордегардії. У цих приміщеннях дислокувалися вартові: тут несли службу караульні, перевіряли документи та контролювали рух людей і вантажів через укріплення. Гауптвахта при Київській брамі з’явилася в середині XVIII століття, коли фортифікаційна лінія вже була сформована.

Київська брама, як одна з трьох головних брам Печерської цитаделі, забезпечувала зв’язок із центральною частиною міста. Кожна брама була подвійною — мала зовнішні й внутрішні ворота, а простір між ними перебував під контролем варти.

Як війна знищила споруду, що простояла майже два століття

Гауптвахта при Київській брамі простояла близько двохсот років, переживши кілька перебудов фортеці та зміну призначення: у 1897 році деякі укріплення були перекваліфіковані на склади. Однак Друга світова війна для неї виявилася фатальною.

Під час бойових дій будівля зазнала значних руйнувань, а у післявоєнні роки — у 1940‑х роках — її рештки розібрали. На відміну від багатьох інших споруд фортеці, що вціліли або були відновлені, цю споруду вирішили не реставрувати і не відновити.

Втрати гауптвахти — лише один із прикладів зникнення історичних споруд Києва. За даними Великої української енциклопедії, Нова Печерська фортеця зводилася у 1831–1852 роках за ініціативи Миколи I, і вже на момент завершення будівництва вона вважалася технічно застарілою, нездатною протистояти нарізній артилерії. Більшість її споруд згодом перепрофілювали на казарми, в’язниці та склади.

Що залишилось від Печерської фортеці і чому це важливо

Незважаючи на втрати, чимала частина Печерської фортеці дійшла до нашого часу. Серед збережених об’єктів — Васильківське та Госпітальне укріплення, кілька оборонних веж, Київський арсенал та фрагменти земляних валів. Проте багато з цих об’єктів перебувають у незадовільному стані: частина захована за парканами, інші — у приватній власності або занедбані.

Церква Спаса на Берестові, поруч із місцем колишньої гауптвахти, збереглася і є пам’яткою Світової спадщини ЮНЕСКО. З 2017 року там тривають великі реставраційні роботи, а у лютому 2026 року місія ЮНЕСКО завершила перевірку стану Лаври та Софії.

Проблема втрати історичної забудови залишається актуальною й дотепер: якщо раніше руйнування здебільшого спричинювала війна, то зараз значну загрозу становить нове будівництво та недбале ставлення. За словами керівника заповідника «Стародавній Київ» Романа Маленкова, кожна четверта будівля на Подолі перебуває у занедбаному, зруйнованому або покинутому стані. На Ромському провулку забудовник знищив поліцейську дільницю 1902 року й поставив під загрозу садибу купця Носача.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року місія ЮНЕСКО завершила перевірку стану Софії Київської та Києво‑Печерської лаври: фахівці оглянули пам’ятки, Ближні й Дальні печери та буферну зону навколо об’єктів. Тим часом на Подолі продовжують руйнувати історичні будівлі, незважаючи на мораторій і триваючі судові процеси — забудовник знищив два об’єкти XIX століття. Пам’яткоохоронці подали заяву до прокуратури щодо фактів руйнування історичної забудови на Подолі.