Зміст:
У Києві мешканці багатоповерхівки на бульварі Ігоря Шамо пережили одну з найважчих зим за останні роки — без стабільного опалення, електроенергії та водопостачання. Серія інфраструктурних аварій, морози до −18 °C і систематичні удари по енергетичних об’єктах перетворили повсякденне життя на щоденну боротьбу за базові умови існування. Про це повідомили журналісти видання Texty.org.ua.
Будинок із конструктивними особливостями
Цей житловий будинок, зведений у 1969 році за експериментальним проєктом, має нетипову конструкцію — без підвалу та на відкритих опорах, через що його жартома називають «будинком на курячих ніжках». У ньому 16 житлових поверхів, і до початку повномасштабної війни тут мешкало майже тисяча людей.
Головна особливість будинку — залежність системи опалення від електропостачання. Теплоносій подається за допомогою електронасосів, тож при знеструмленні опалення стає вразливим і нестабільним.
Початок кризи
Критична хвиля проблем почалася в січні 2026 року після пошкодження ТЕЦ-5. Через перебої з електропостачанням система опалення працювала з перебоями: в одних квартирах температура трималася близько +20 °C, а в інших опускалася до +15 °C і нижче.
Ситуацію ускладнило масове ввімкнення побутової техніки під час відновлення електрики — це спричинило перенавантаження мережі. Напруга падала до критичних 177 В, що викликало нові збої й аварії обладнання.
Ланцюг аварій і руйнувань
Протягом кількох днів будинок опинився на межі технічного колапсу: згорів трансформатор і одна з фаз електроживлення, вийшли з ладу насоси опалення, у трубах через морози почала утворюватися крига, батареї масово лопали й спричиняли затоплення поверхів.
Особливу проблему створила ситуація в одному з під’їздів: через незаселену квартиру з вибитими вікнами система опалення фактично перестала нормально циркулювати — замерзлі батареї блокували проходження теплоносія по стояку.
Людський фактор і самоорганізація
Через повільну реакцію комунальних служб мешканці мусили діяти власними силами:
- організували аварійний фонд;
- закуповували необхідне обладнання для оперативних ремонтів;
- ручним способом розморожували труби за допомогою газових пальників;
- утеплювали технічні поверхи й інженерні приміщення;
- налагодили чергування та координували дії через групові чати.
Для обігріву застосовували нестандартні рішення: гріли цеглу на газових плитах, встановлювали намети в квартирах, спали у верхньому одязі та спальниках, аби зменшити втрати тепла.
Нові удари та погіршення ситуації
Ситуація різко погіршилася після атаки дрона 20 січня. Вибух пошкодив вікна в десятках квартир і ще більше вивів з ладу інженерну інфраструктуру.
Після цього у будинку масово зникли світло, вода та тепло; нові прориви труб спричинили масштабні затоплення; частина помешкань опинилася без електроенергії через залиті щитки та пошкоджені проводки.
Режим виживання
У найгостріший період температура в квартирах опускалася до +1…+6 °C, а в окремих місцях — навіть нижче нуля. Люди масово виїжджали, а ті, хто залишався, виживали завдяки генераторам, робочим пунктам незламності та взаємодопомозі сусідів.
До ліквідації наслідків залучили ремонтні бригади з інших регіонів, а ДСНС надала потужні генератори. Проте масштаб пошкоджень не дозволив швидко відновити стабільну роботу всіх систем.
Наслідки та висновки
До кінця січня вдалося відновити частину системи опалення, однак десятки квартир все ще залишалися без тепла. Постійні удари по енергетичній інфраструктурі лише поглиблювали проблеми та стримували повне відновлення послуг.
Ця історія наглядно показала, наскільки вразливий старий житловий фонд під час енергетичних криз, особливо в умовах воєнних дій. Водночас вона стала прикладом високої самоорганізації мешканців, які об’єдналися задля виживання й ремонту будинку.
Після пережитої зими мешканці знову заговорили про створення ОСББ, щоб самостійно управляти будинком і краще підготуватися до можливих майбутніх викликів.
Раніше повідомляли, що Київська міська рада ухвалила зміни до програми співфінансування робіт у багатоквартирних будинках, розширивши її можливості. Тепер мешканці зможуть отримати часткове фінансування від міста на встановлення блочно-модульних котелень.
Фото: Texty.org.ua.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com