Зміст:
RE:СХЕМА
Щоразу, коли беремося за аналіз великої закупівлі в регіоні, залишається надія натрапити на чесний тендер. На такий, де замовник ретельно перевіряє корупційний бекграунд учасників; де виграє найвигідніша та обґрунтована пропозиція; де підрядник має достатню техніку, кваліфікований персонал і реальний досвід; і де виконавець дбайливо ставиться до бюджетних коштів, шукає найкращі ціни на матеріали. Поки що такого вдалось знайти рідко.
Можна помітити закономірність: якщо сума тендеру сягає 10 мільйонів гривень і більше, «під поверхнею» майже завжди ховається значний корупційний ризик. У торгах регулярно з’являються одні й ті самі «підготовлені» фірми, часто фігуранти кримінальних справ, без власної техніки й штатних бригад. Натомість на матеріалах закладаються суттєві «навар»и — іноді у мільйони.
Але «айсберги», пов’язані з реконструкцією лікарні в місті Боярка, що розпочалася наприкінці 2025 року, виявилися особливо масштабними й вишукано продуманими. Про них — у цьому розслідуванні рубрики «RE:СХЕМА».
Інженерні та проєктувальні роботи — лише для «своїх»
Перші спроби підготувати проєкт реконструкції лікарні в Боярці розпочалися ще до повномасштабного вторгнення. 15 вересня 2021 року тендер на коригування проєктно-кошторисної документації виграло столичне ТОВ «АРІС-ІНВЕСТ». Цікаво, що закупівля мала маркування «коригування №4», тобто робота над ПКД триває вже давно. Тоді сума становила помірні 629 000 гривень.
У березні 2024 року повернулися до ідеї й замовили новий проєкт. Цього разу роботи отримало броварське ТОВ «Інжинірингова компанія «Аркон», а вартість зросла майже вдвічі — до 1 480 932 гривень.
Понад рік минув, перш ніж розпорядники коштів оголосили тендер на самі будівельні роботи. Торги на суму близько 220 мільйонів гривень стартували 25 липня 2025 року і завершилися 24 листопада. Про переможця — далі. Наразі варто детальніше подивитися на послідовність проєктно-інженерних етапів.
Як можливо проводити масштабний будівельний тендер без готової робочої документації? Будь-який спеціаліст відповість: ніяк. Без належної ПКД неможливо коректно розрахувати обсяги робіт, остаточні витрати на матеріали й устаткування.
Виникає слушне питання до Управління капітального будівництва Боярської міської ради: як за оголосити тендер на розробку ПКД у категорії «Робоча документація» лише через місяць після завершення чвертьмільярдної закупівлі на будівництво? Звідки взялася сума бюджету, коли документація ще не була сформована?
Поки що відповіді не надходять, але 23 грудня 2025 року ТОВ «Інжинірингова компанія «Аркон» без перешкод отримує майже 3 мільйони гривень за «окрему категорію» ПКД.
Далі ситуація загострилася. У березні 2026 року те саме ТОВ «ІК «Аркон» виграє тендер на авторський нагляд за будівництвом на суму 1 119 054 гривні. А вже 19 травня Управління капітального будівництва оголошує ще один тендер — на «надання послуг інженера-консультанта» з очікуваною вартістю понад 4 мільйони гривень. Переможцем стало ДП «Державний науково-дослідний та проєктно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ».
Чому саме ці компанії опинилися в одному ланцюжку підрядів? Відповідь очевидна: їх пов’язує спільне поле впливу одіозної родини Кізіменків — постійних фігурантів численних публікацій і розслідувань.
Але найцікавіше — попереду. 29 травня 2026 року ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» укладає договір зі строком виконання робіт до 31 грудня 2026 року. Та вже 16 липня 2026 року це ж держпідприємство оголошує про припинення діяльності. Попри це, на Prozorro угода й досі позначена як чинна.
Залишається відкритим кілька ключових запитань: чи повернуто до бюджету понад 4 мільйони гривень за роботи, які фактично не були виконані? З якого часу підприємствам у стані ліквідації дозволено освоювати мільйонні бюджетні кошти?
Двісті мільйонів — для компанії без робітників
Повернімося безпосередньо до тендеру на будівельні роботи в лікарні Боярки. Як уже зазначалося, закупівлю в Управлінні капітального будівництва провели 24 листопада 2025 року — за місяць до того, як був визначений виконавець ПКД.
На торги за 221 мільйон гривень подалися сім підприємств. До фіналу дійшли дві пропозиції: столичне ТОВ «Спецтермомонтаж-енерго» (зареєстроване у 2013 році) та консорціум «Лідер груп» (зареєстрований у Фастові у 2025 році). Місцеві будівельники дали цінову пропозицію на мільйон гривень нижчу, але все ж програли. Договір уклали з ТОВ «Спецтермомонтаж-енерго», яке зобов’язалося завершити роботи до кінця 2026 року.
Ознайомлюємося з історією діяльності переможця — і бачимо типовий набір «трендів»: численні корупційні скандали, розслідування правоохоронців та журналістів. Проти ТОВ «Спецтермомонтаж-енерго» тривають судові провадження, в яких фігурують звинувачення у завищенні цін на обладнання й будівельні матеріали.
Натомість у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) наразі немає запитань до цієї компанії — про що свідчать офіційні довідки щодо директора й самої юридичної особи.
Та залишимо критицизм убік. Навіть якщо корупційний шлейф для багатьох тендерів став «звичною» річчю, питання в іншому: чи має підрядник технічну можливість виконати великий замовлення на майже 200 мільйонів гривень?
У довідці про наявну техніку ТОВ «Спецтермомонтаж-енерго» вказано всього шість позицій: два бортові автомобілі, компресор, зварювальний апарат і підйомний кран; ще один спеціальний вантажний автопідйомник компанія орендує. Чи достатньо цього парку для якісного виконання робіт у масштабах майже 200 мільйонів гривень?
Ситуація з кадрами ще промовистіша. У відповідній довідці про працівників — також шість позицій. Плюс у тому, що всі заявлені фахівці є штатними, але серед них — лише двоє робітників, і обидва — електромонтажники. Знову ж виникає логічне запитання: чи можуть двоє електромонтажників забезпечити виконання кількасотмільйонного проєкту, і чому підрядник не планує залучати додаткові кадри?
Кому і за що підуть кошти?
Проаналізуймо кошторис реставрації лікарні Боярки. Працівників у підрядника майже немає — значить, виплати за зарплатою фактично нікому. Техніки обмаль, а витрати на її обслуговування мінімальні. Тоді куди підуть майже 200 мільйонів бюджетних гривень?
Початкове питання: навіщо вимагати довідки про наявність техніки й працівників, якщо в кошторисі все одно відтворюються інші розрахунки? Вперше в рубриці «RE:СХЕМА» звертаємо увагу не лише на ціни матеріалів і обладнання, а й детально аналізуємо статті витрат на оплату праці.
Найпомітніше: окрім двох електромонтажників у довідці ТОВ «Спецтермомонтаж-енерго» інших робітників немає і їх залучати не планують. Проте в кошторисі на «вигаданих» робітників передбачена значна сума. Разом витрати на монтажників і будівельників у кошторисі становлять 12 903 609 гривень. Якщо припустити, що два електромонтажники працюватимуть від початку проєкту (з грудня 2025 року), то за такими розрахунками їхня місячна зарплата сягатиме по 537 650 гривень на кожного — цифра, яка викликає щонайменше здивування.
Отже, де сталася помилка: коли вказали, що великий об’єкт виконуватимуть силами двох людей? Чи коли вирішили, що більше працівників не потрібні? Чи коли на кожну пару рук заклали по півмільйона зарплати на місяць? Такі прецеденти зустрічаються рідко, і вони повинні привернути увагу контролюючих органів.
Щодо оплати техніки та операторів — додатковий аналіз часто зайвий. Для реставрації лікарні знадобиться значно більше техніки, ніж два вантажні автомобілі, автокран і автопідйомник. У кошторисі закладено 83 позиції, пов’язані з технікою, на суму понад 3,6 мільйона гривень — і це без урахування оплати праці операторів.
Не менш вражає аналіз цін на будівельні матеріали. Так, металопластикові двокамерні енергозберігаючі вікна у пропозиції ТОВ «Спецтермомонтаж-енерго» оцінені по 6 600 грн/м² з ПДВ, тоді як ринкова ціна складає близько 950 грн/м² — це завищення майже у сім разів.
Фасадну фарбу CERESIT CT-44 у кошторисі заклали по 246 грн/кг з ПДВ, тоді як у роздрібних мережах її можна знайти приблизно за 157 грн/кг, і це ще без урахування гуртових знижок.
І насамкінець, важка готова бетонна суміш класу С20/25 W6 F200 на ринку коштує близько 2 390 грн/м³, тоді як підрядник оцінив її в 4 088 грн/м³ з ПДВ — можливий «навар» у мільйон гривень лише на одній марці бетону.
Підсумки і відкриті запитання
Після вивчення документів і цифр лишається низка серйозних запитань. Це нормально, коли за результатом державного тендеру на 200 мільйонів гривень переможе підрядник без власної техніки та штатних робітників? Корупційні скандали тут уже майже «звична річ», але якщо підрядник офіційно декларує відсутність працівників і не планує їх залучати, за яким принципом замовник затверджує виплати на «мертві душі» у кошторисі?
У яких документах на державні закупівлі учасникам дозволено подавати недостовірні дані, хто це контролює і чи контролює взагалі — питання залишаються відкритими.
Ми й надалі стежитимемо за перебігом робіт у лікарні Боярки. Досвід показує: у тендерах із такими аномаліями на старті фініш рідко буває простим. Найпершими симптомами зазвичай стають «додаткові роботи» з роздувом кошторису та зриви термінів здачі об’єкта.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com