Зміст:
Чому 1982 рік обрали датою для ювілею?
Немає однозначної історично доведеної дати заснування Києва — таке твердження поділяють сучасні науковці і краєзнавці. Вибір 1982 року як «ювілейного» мав радше практичне підґрунтя: у той час СРСР перебував у непростому становищі. Тривала війна в Афганістані, економіка демонструвала ознаки стагнації, а суспільству потрібен був позитивний інформаційний порядок денний. Широкомасштабні урочистості з нагоди нібито 1500-річчя столиці стали інструментом, що відволікав увагу громадян, спрямовуючи її на гордість за місто замість реальних проблем держави.
Проте за понад сорок років цей контекст перестав визначати сприйняття свята. Для більшості мешканців Києва День міста перетворився на самостійну традицію — нагоду знову відчути зв’язок із містом, відвідати виставки, ярмарки декоративно-ужиткового мистецтва та долучитися до благодійних ініціатив.
Як відзначають День Києва сьогодні?
Масштаби свят значно зменшилися порівняно з тим, що спостерігалося 7–10 років тому. Причина — безпекові обмеження, спричинені повномасштабною війною. Великі публічні концерти й масові гуляння стали рідкістю, але культурне життя не припинилося: музеї, галереї та громадські організації шукають безпечні формати, які поєднують святкову атмосферу з відповідальністю перед містом і країною.
З нагоди свята Національний військово-історичний музей України опублікував ретрофотографію з приватної колекції київського краєзнавця Віктора Киркевича. Світлина датована травнем 1982 року — періодом, коли місто відзначало своє «1500-річчя». Автор знімка зафіксував київський краєвид з вікна восьмого поверху однієї з будівель, що нині входять до комплексу Національної академії медичних наук України.
Що таке колекція Киркевича?
Приватне зібрання Віктора Киркевича налічує майже півтисячі світлин, що охоплюють різні епохи в історії Києва. Частина матеріалів уже публікувалася в експозиціях музею або використовувалася в невеликих дослідженнях практикантів та співробітників закладу. Колекція зберігається під рубрикою «#колекція_Киркевича» і є цінним джерелом для дослідників візуальної історії столиці — особливо радянського та переддержавного періодів, коли офіційна фотодокументація часто замовчувала буденне міське життя.
Ретрознімки подібного типу відкривають можливість побачити Київ очима звичайного мешканця — без пропагандистського блиску офіційних листівок і без урочистої презентації архітектури, яку так часто демонстрували радянські видання. Травневий краєвид 1982 року — невеличкий, але промовистий документ часу, коли навіть міське свято могло слугувати засобом державної ідеології.
Чому це важливо знати
Розуміння витоків міських свят допомагає киянам критично ставитися до колективної пам’яті. День Києва — не виняток: свято, що виникло з ідеологічного розрахунку, згодом набуло справжнього культурного значення. Знати цю історію означає відзначати усвідомлено, цінуючи саме місто, а не створений навколо нього радянський міф.
Раніше повідомляли
За даними опитування напередодні Дня міста, 87% киян пишаються своїм містом. Також повідомлялося, що на День Києва 2026 підготували добірку подій для різної аудиторії — серед них бокс, театральні вистави та стендап.
Створено за матеріалами: kyiv.news