Зміст:
Реставрація пам’ятки архітектури у центрі Києва мала би стати вкладенням у спадщину. Натомість уже на етапі оголошення тендеру навколо проєкту виникає історія про мільйонні суми, які стрімко збільшуються, дивні управлінські рішення і кошторисні рядки, що дедалі менше схожі на ринкові. За три роки — майже 76 млн гривень, шість невдалих спроб провести закупівлю, переможець із кримінальними підозрами та кошторис, у якому базові матеріали подорожчали в рази. Розбираємо деталі у рубриці «Вражаюча закупівля».
У лютому цього року Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам’яток історії й культури оголосив тендер на відновлення будинку ювеліра Захара Брезгунова на Андріївському узвозі, 5/31. Орієнтовна вартість робіт — 75 906 597,60 грн. Фінансування розбито на три роки: у 2026 році передбачено 11,47 млн грн, у 2027 — 16,05 млн грн, у 2028 — 17,38 млн грн.
За тендерною документацією, уже в 2026 році планується виконати першочергові протиаварійні заходи та підготовчі роботи: підсилення конструкцій стін, заделку тріщин у кладці, гідроізоляцію поверхонь, зокрема фасадів, а також внутрішні роботи й адаптацію будівлі для маломобільних груп населення.
Основна частина робіт припадає на наступні роки: у 2027–2028 роках підрядник має прокласти зовнішні й внутрішні інженерні мережі, провести комплексну реставрацію приміщень і фасадів, а також упорядкувати прилеглу територію з облаштуванням огорожі. За умовами договору завершення всіх робіт заплановане до кінця 2028 року — тобто фактично за три роки від початку фінансування.
Шість невдалих спроб і раптове «подорожчання»
Історія проєкту розпочалася задовго до цього тендеру і нагадує тривалу спробу «запустити» відновлення за будь-яку ціну. Протягом 2025 року центр шість разів оголошував закупівлю на ті самі роботи. Щоразу на торги приходив лише один учасник — ТОВ «Київська будівельно-монтажна компанія», і в кожному випадку його пропозицію відхиляли через невідповідність вимогам. Формально — процедури дотримано, фактично — шість провалів без реальної конкуренції.
Ключове питання — не лише кількість відмінених тендерів, а й як змінювалася сума проєкту за цей час. У попередніх закупівлях очікувана вартість становила 28,5 млн грн, причому тоді до обсягу робіт входили й демонтажні роботи — тобто йшлося про ширший комплекс. У новому тендері демонтаж винесли в окремий договір, але загальна сума, замість зниження, різко зросла — більш ніж удвічі. Така «логіка» викликає запитання.
Ще у вересні 2023 року проєкт замовили у ТОВ «Архітектурна ліга», і тоді кошторис оцінювали в 44,78 млн грн. Наприкінці 2025 року, через нові урядові вимоги щодо рівня оплати праці в будівництві, документацію скоригували. Роботи виконав ТОВ «Шкрогаль архітектурне бюро», і після цього кошторис піднявся до 57,81 млн грн. Формально пояснення — нормативні зміни, фактично — понад 13 млн грн додаткових витрат ще до початку нового тендеру.
Але й це не була кінцева цифра. У 2026 році очікувана вартість закупівлі вже становить 75,9 млн грн. Отже, за два роки проєкт подорожчав майже на 31 млн грн — і це без урахування частини робіт, виведеної з цього тендеру. Така динаміка більше схожа на поступове «розширення» бюджету, ніж на точне уточнення витрат.
Сама будівля при цьому не була покинута: за останні десять років на різні ремонтно-реставраційні заходи витратили близько 9,5 млн грн, ще 5,6 млн грн — на проєктування. Роботи виконували різні підрядники, укладалися договори й освоювалися кошти. Результат цього тривалого процесу — не завершений об’єкт, а новий тендер уже на десятки мільйонів гривень.
Економія «мінус» 5 млн — переможець із кримінальними ризиками
За контракт на майже 76 млн грн на папері відбулася конкуренція: дві компанії подали пропозиції з помітною різницею в ціні — майже 5 млн грн. ТОВ «БЛІЦ БУД ІНВЕСТ» запропонувало 69 999 905,77 грн, що формально дозволяло говорити про економію. Конкурент — ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «УНІВЕРСАЛ» — надав пропозицію 74 997 000,72 грн. У логіці публічних закупівель виграє дешевша пропозиція, але ця справа — не про просту логіку.
Дешевшу пропозицію відхилили з формальних підстав: «не надав забезпечення», «не відповідає технічним вимогам». Юридично — усе законно. По суті ж — бюджет втратив майже 5 млн грн потенційної економії ще до підписання контракту.
ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «УНІВЕРСАЛ» не новачок на ринку: компанія працює з 2011 року, її очолює Андрій Міхненко, серед співвласників — Юрій Кучейник та Саргіс Хачатрян. Статутний капітал — понад 8 млн грн, портфель контрактів значно більший: за даними Clarity Project, компанія підписала 30 договорів на суму понад 246 млн грн. Важливо й те, що одним із ключових замовників для неї є саме центр, який віддав їй цей новий контракт — тобто між сторонами вже налагоджена співпраця.
Але справжні питання не в цифрах на Prozorro, а в кримінальній хроніці.
На момент отримання цього контракту компанія вже фігурувала у справі про ймовірне привласнення бюджетних коштів. Йдеться про роботи у Голованівську на Кіровоградщині — ремонт будинку культури та облаштування укриття. Сума контракту — понад 10 млн грн. За версією слідства, частина робіт існувала тільки в документах.
Схема типова: економія на матеріалах, зменшення витрат на техніку й робітників — і повний обсяг у актах виконаних робіт. На папері все зроблено, на об’єкті — інша реальність. Офіційно заявлені збитки — понад 84 тис. грн. На фоні багатомільйонних контрактів ця сума здається символічною, але справа не в абсолютній цифрі, а в принципі: якщо «зникають» метри й матеріали, питання лише в масштабі фальсифікацій.
На початку 2026 року директору компанії повідомили про підозру у заволодінні бюджетними коштами та службовому підробленні. Слідство ініціювало арешт майна — суд частково задовольнив клопотання й наклав обмеження на частину земельної ділянки.
І саме тоді компанія отримує новий контракт — у самому центрі міста, на десятки мільйонів гривень.
Ключове питання вже не в тому, хто виграв тендер, а в тому, як працює система публічних закупівель: дешевшу пропозицію відкидають, дорожчу обирають, а підрядник із кримінальними ризиками отримує нові великі державні проєкти.
+73%, +107%, +340%: арифметика кошторису, де кожна позиція приносить «плюс»
У кошторисі закладено важкий бетон класу В25 (М350) — один із стандартних матеріалів. За обсяг 544,03452 м³ передбачено 2 255 648,73 грн. Це означає фактичну ціну близько 4 146 грн за м³, тоді як на відкритому ринку подібний бетон коштує приблизно 2 390 грн за м³. Різниця — 1 756 грн на кожному кубі, тобто близько 73% переплати. У підсумку — понад 955 тис. грн зайвих витрат лише на бетоні.
У кошторисі також передбачені вуличні бра iGuzzini LASER BLADE INOUT — 34 одиниці на суму 1 033 482,70 грн. Це дає фактичну ціну близько 30 396 грн за штуку, тоді як ринкова ціна — приблизно 10 300 грн. Різниця — понад 20 тис. грн на кожному світильнику, майже триразове завищення, що в сумі дає близько 680 тис. грн переплати тільки на освітленні.
Бортові камені БР100.30.15 у кошторисі враховано по 404,64 грн за штуку — загалом 48 556,80 грн за 120 одиниць. Ринкова ціна становить близько 195 грн за штуку. Різниця — 209 грн на кожній одиниці, або понад 107% переплати. Тобто такі елементи купують більш ніж удвічі дорожче, що дає зайві витрати понад 25 тис. грн.
LED-панелі Philips у розрахунках ідуть по 2 958,55 грн за одиницю — це 284 020,80 грн за 96 штук. Ринкова ціна — близько 1 518 грн за одиницю. Різниця — 1 440 грн на кожному світильнику, майже 95% переплати, що в грошах дає понад 138 тис. грн зайвих витрат.
Дросель-клапан D125 у документі закладено по 1 281,74 грн за штуку — усього 55 114,82 грн за 43 одиниці. Ринкова ціна — близько 290 грн за штуку. Різниця — майже 1 000 грн на кожному клапані, або понад 340% переплати. Таким чином стандартний елемент вентиляції оцінюють більш ніж у чотири рази дорожче без очевидних підстав.
Дюбель-шурупи з пластиковими пробками (150 мм) пораховані по 3 265,65 грн за 100 штук, що в сумі дає 599 783,39 грн. Ринкова ціна — близько 1 500 грн за 100 штук. Різниця — 1 765 грн на кожній сотні або понад 117% переплати. Це означає, що на звичайному кріпленні, яке продається у будь-якому магазині, формуються сотні тисяч зайвих витрат.
У підсумку це не просто реставрація: це приклад того, як у публічних закупівлях формується завищена ціна. Там, де мала б бути конкуренція — її немає. Там, де могла б з’явитися економія — її відсікають. Там, де має працювати ринок — з’являються цифри з власними правилами. Місто, звісно, отримає реставровану споруду. Але головне питання — скільки вона мала б коштувати насправді і скільки врешті заплатять.
Фото: Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Сарапулов.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com