Арбористи взялися лікувати 200-річні каштани Києво-Печерської лаври в межах програми відновлення садів

Каштани віком майже 200 років: у чому проблема

Три старі каштани на центральній алеї Лаври роками не бачили фахового догляду. Зараз арбористи чистять дупла і закривають їх спеціальними пломбами. Це запобігає гниттю деревини та захищає стовбур від шкідників. Голова ГО «Ліга арбористів України» Ігор Яковлєв наголошує: без вчасного втручання дерева втрачають стійкість. Відновити їх пізніше стає значно важче й дорожче.

Каштанам приблизно 200 років. Це не просто рослини, а частина історії заповідника. Тому кожне дерево отримує індивідуальний план лікування. Спеціалісти спершу вивчають стан крони, коренів і стовбура. Лише після цього визначають, яке втручання потрібне.

Липа біля Антонієвих печер: як її рятують

Найскладніший об’єкт для арбористів — стара липа біля Нижніх Антонієвих печер. Точний вік дерева фахівці заповідника не називають. Відомо лише, що воно росте тут із часів активного чернечого життя і є частиною автентичного ландшафту. Зараз тут проводять санітарне обрізання: видаляють сухі та аварійні гілки, обробляють пошкодження на стовбурі.

Робота біля печерних споруд вимагає особливої точності. Техніка сюди не проїде, тому майже всі операції виконують руками або з альпіністським спорядженням.

Чи можуть яблуні у 80 років давати урожай ще довго

У Чернечому саду тривають роботи з омолодження старих яблунь. Їхній вік — від 60 до 80 років. За словами Ігоря Яковлєва, правильне обрізання здатне продовжити плодоношення дерев ще на кілька десятиліть. Головна умова — не діяти різко. Одноразове видалення великого об’єму крони викликає у дерева стрес і може дати зворотний ефект.

Тому фахівці розтягують процес омолодження на декілька сезонів. Це дозволяє поступово відновити баланс між кроною та кореневою системою. Такий підхід допомагає деревам не лише плодоносити довше, а й краще переносити складні погодні умови.

Меморандум «Лаврські сади – відродження»: що передбачає угода

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» та ГО «Ліга арбористів України» підписали офіційний Меморандум про співпрацю. Проєкт передбачає системний догляд за зеленими насадженнями, а не разові акції. Це принципова відмінність від точкових втручань: фахівці супроводжують дерева сезон за сезоном і стежать за динамікою їхнього відновлення.

Тема збереження старих дерев у Києві залишається гострою. Мешканці Теремків нещодавно вимагали зупинити вирубку столітніх дубів. Суперечки навколо знесення зелених насаджень у різних районах столиці не припиняються. На цьому фоні досвід Лаври, де дерева лікують замість того, щоб вирубувати, виглядає як реальна альтернатива для управління зеленим фондом міста.

Чому це важливо

Києво-Печерська лавра входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Стан її зелених насаджень безпосередньо впливає на критерії збереження цього статусу. Якщо проєкт «Лаврські сади – відродження» покаже реальну ефективність, він може стати прикладом для інших київських парків і заповідних територій. Там вікові дерева досі не мають постійного фахового супроводу.