Зміст:
Орнамент як мова пам’яті
Головним акцентом артпікніка стало виготовлення вибійок із традиційним кримськотатарським орнаментом — орнеком. Учасниці власноруч накладали візерунки, занурюючись у культурну спадщину свого народу. Орнек — це не просто декоративний мотив, а вираження ідентичності кримськотатарської культури, що передається з покоління в покоління. Через працю й творчість жінки відновлювали зв’язок із своїм домом, який багато хто був змушений покинути.
Спогади та спільнота
Паралельно з мистецькою практикою учасниці ділилися особистими спогадами про Крим. Проєкт «Кримотерапія» поєднує творчу працю і живі свідчення: кожна розказана історія стає частиною спільної пам’яті. На артпікніку були присутні не лише кримськотатарські жінки, а й родини військових — загиблих та зниклих безвісти, а також громадські діячки. Така різнопланова аудиторія перетворила захід на простір солідарності й підтримки.
Мистецтво як терапія та опір
Назва проєкту — «Кримотерапія» — чітко відображає його суть: мистецтво стає засобом зцілення для людей, які пережили втрату дому, близьких і звичного життя. Артпікнік у Києві підтвердив, що культурні ініціативи об’єднують громади, дають голос тим, чиї історії часто залишаються поза увагою, і допомагають зберегти живу пам’ять про окуповані території.
Джерело: suspilne.news
Створено за матеріалами: kyiv.news