Зміст:
Як відбувся візит президента Гондурасу до Софійського собору
Під час огляду собору Насрі Асфуру супроводжували віцепрем’єрка та міністерка культури Тетяна Бережна, перший заступник міністра культури Іван Вербицький і перший заступник директора заповідника Вадим Кириленко. Саме пан Кириленко провів для делегації екскурсію приміщеннями та святинями Софійського собору. Після огляду президент отримав видання про історію й архітектурну спадщину «Софії Київської» та залишив запис у Книзі почесних гостей. Нагадаємо, що Насрі Асфура обійняв посаду президента Гондурасу в січні 2026 року.
Чим відома Софія Київська
Софійський собор — одна з небагатьох пам’яток, що дожили до наших днів із часів Київської Русі. За літописними свідченнями його спорудження пов’язують із князем Ярославом Мудрим, а «Повість минулих літ» датує закладення собору 1037 роком. У 1990 році комплекс собору разом із монастирськими спорудами та Києво-Печерською лаврою було занесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, а в 2023-му Софію включили до переліку об’єктів, що перебувають під загрозою.
В інтер’єрах зберігся найбільший уцілілий ансамбль давньоруських мозаїк — приблизно 260 м², а також фресок загальною площею близько 3000 м² XI століття. Найвідомішою мозаїкою вважають Богородицю Оранту, відому як «Нерушима стіна»: за легендою, доки вона стоїть, стоятиме й місто. Наразі ЮНЕСКО підтримує реставраційні роботи над фресками та здійснює сейсмомоніторинг собору; про скарбницю заповідника детальніше розповідають в окремих матеріалах.
Що ще зберігає собор
Софія Київська була не лише головним храмом Київської Русі, а й важливим культурним центром: тут коронували князів, зустрічали іноземні посольства та вели літописання. За переказами, саме Ярослав Мудрий започаткував у соборі першу відому на Русі бібліотеку. Тут похований і сам князь — його мармуровий саркофаг зберігся до сьогодні. На стінах собору також видно давні графіті — написи, що свідчать про високий рівень писемності в Києві XI–XII століть.
Чому це важливо знати
Візити іноземних лідерів до Софійського собору стали помітною складовою культурної дипломатії України в умовах війни. Знайомлячи гостей із пам’яткою XI століття, держава підкреслює історичну тяглість української культури та наголошує на необхідності захищати цю спадщину. Для Києва такі візити мають також практичне значення: вони сприяють залученню міжнародної підтримки як у політичному, так і в реставраційному вимірах. Кожен приїзд високого гостя — ще одна можливість інформувати світ про загрози, з якими стикається українська культурна спадщина через російську агресію.
Раніше повідомляли
Софійський собор регулярно приймає високопосадовців. Наприклад, у березні 2026 року заповідник відвідав прем’єр-міністр Нідерландів. Також нещодавно повідомляли про ідентифікацію в соборі образу Миколи Мокрого.
Створено за матеріалами: kyiv.news