Зміст:
Повітряну тривогу в Києві оголосили після вибухів. Чому сповіщення відбулося з затримкою.
У Києві вранці зафіксували випадок, коли сигнал повітряної тривоги надійшов із затримкою під час ракетної загрози. Попередньо відомо, що оповіщення прозвучало вже після того, як у Дарницькому районі міста пролунали перші вибухи.
За первинними оцінками, проміжок часу між першими вибухами та запуском системи оповіщення становив приблизно три хвилини. Цю інформацію згодом підтвердили кілька незалежних моніторингових каналів.
Вибухи пролунали до оголошення тривоги
За даними відкритих моніторингових ресурсів, у столиці вранці було чути кілька вибухів ще до того, як було офіційно оголошено сигнал повітряної тривоги.
«Повідомляють про вибух у столиці до оголошення тривоги», — повідомили у моніторинговому каналі.
Зазначають, що близько 03:39 у Києві прозвучало від трьох до п’яти вибухів, а вже після цього було активовано сигнал повітряної тривоги.
Це не поодинокий випадок: раніше також фіксували подібну послідовність подій у столиці.
Чому сигнал тривоги може надходити із затримкою
Фахівці пояснюють, що виявлення ракетної загрози, особливо в разі атак балістичними ракетами, є вкрай складним і швидкоплинним процесом.
Часто інформацію про запуск балістичних ракет для українських військових надають системи спостереження західних партнерів. Після фіксації факту пуску ці дані мають пройти кілька етапів передачі та обробки, перш ніж запускається централізована система оповіщення населення.
Головні причини затримок:
- балістичні ракети рухаються з дуже великою швидкістю;
- час на виявлення, аналіз і передачу даних вкрай обмежений;
- між моментом фіксації загрози та оголошенням тривоги можуть пройти лише лічені хвилини.
«Процес оголошення тривоги у разі загрози від ракет із балістичною траєкторією — доволі складний», — пояснюють моніторингові джерела.
Чому балістичні атаки складніше виявляти
Окремі труднощі створюють ракети, які стартують із комплексів типу С-400. Мова йде, зокрема, про боєприпаси 48Н6ДМ.
Через особливості роботи таких систем момент старту може бути важче негайно ідентифікувати як атаку по території України. Швидкість руху ракети та короткий час її підльоту суттєво ускладнюють роботу систем раннього попередження.
«Балістичні цілі рухаються настільки швидко, що системи раннього попередження просто не встигають своєчасно опрацювати отримані дані», — йдеться у поясненні експертів.
Другий запуск вдалося відстежити повністю
За повідомленнями моніторингових ресурсів, під час другого залпу балістичних ракет цього ранку траєкторію вдалося простежити практично повністю — приблизно з напрямку передмістя Чернігова.
Водночас щодо першого запуску наразі відсутні повні дані про момент його фіксації та траєкторію руху ракети.
Фахівці підкреслюють, що час надходження сигналу повітряної тривоги може змінюватися залежно від типу ракети, напряму атаки та швидкості передачі інформації між системами спостереження й центрами оповіщення.
Створено за матеріалами: 44.ua