Зміст:
Що відомо про Богоявленський собор
Богоявленський собор був однією з найяскравіших пам’яток українського бароко й головним храмом Києво-Братського монастиря. Кам’яна споруда зводилась у 1690–1693 роках за кошти гетьмана Івана Мазепи за проєктом московського архітектора Йосипа Старцева, який також працював над Микільським собором у Києві.
Раніше на цьому місці стояла дерев’яна Богоявленська церква, збудована в 1620 році на кошти гетьмана Петра Сагайдачного. У 1622 році великого гетьмана було поховано в крипті під тією церквою. Український мистецтвознавець Костянтин Шероцький відзначав у своїх працях, що в архітектурних лініях собору виявляється справжній характер бароко — відчуття потужності й розквіту епохи, яке підсилювало розвиток не лише архітектури Києва, а й живопису та інших мистецтв.
Собор разом із дзвіницею був однією з головних містобудівних домінант Подолу. У путівниках Києва XIX — початку XX століття його згадували як один із найвідоміших і найпопулярніших столичних храмів.
Як знищили собор
У 1920-х роках Братський монастир закрили, а собор переобладнали на музей. 22 серпня 1934 року президія київської міськради ухвалила рішення про знесення споруди, однак реалізували його не відразу. У лютому 1935 року Київська обласна інспекція охорони пам’яток провела фотофіксацію собору.
5 квітня 1936 року секретар міського комітету КП(б)У Іван Сапов звернувся до ЦК з проханням розібрати монастир «на цеглу для потреб шкільного будівництва». Протягом 1936 року Богоявленський собор та два верхні яруси дзвіниці були розібрані. На місці північно-східної частини фундаменту у 1937 році збудували чотириповерховий будинок для командирів і політпрацівників — нині це корпус № 2 НаУКМА. Іншу ділянку фундаменту встелили асфальтом і використовували як плац для муштри курсантів Київського військово-морського політучилища.
Місце поховання Петра Сагайдачного було знищене. За деякими свідченнями, вночі троє археологів, серед яких був Микола Макаренко, ризикнули та таємно перепоховали прах гетьмана, проте точна локація цього перепоховання досі невідома.
Розкопки 2023 року та їх припинення
У 2022 році за зверненням Комунального закладу «Центр консервації предметів археології» залишки Богоявленського собору було внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. У 2023 році, за поданням Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, пам’ятку також включили до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Восени 2023 року на території НаУКМА розпочали розвідувальні археологічні дослідження. Роботи проводило КЗ «Центр консервації предметів археології» спільно з Інститутом археології НАН України, громадською організацією «Великий льох» та Києво-Могилянською академією в межах підписаних меморандумів.
Розвідувальні розкопки дали змогу уточнити розміщення підмурків собору та вивчити їхню конструкцію. Виявилося, що збережені не лише окремі артефакти, а й фрагменти стін собору, що створювало підґрунтя для подальших детальніших досліджень.
Чому припинили дослідження
У 2024 році керівництво НаУКМА призупинило проведення археологічних робіт на своїй території. Президент академії Сергій Квіт пояснив це побоюваннями, що відкрита ділянка перед другим корпусом ускладнить навчальний процес і перешкоджатиме проїзду до Староакадемічного корпусу, який потребує реставрації.
За його розпорядженням місце розкопок було закрито: яму засипали піском і встелили асфальтом наприкінці серпня 2024 року, посилаючись на думку деяких археологів, що таким чином артефакти краще зберігаються під землею. Інформаційний стенд про Богоявленський собор і результати досліджень, який стояв поруч, також зняли.
В. о. директорки Центру консервації предметів археології Тетяна Осінчук відкидає такі аргументи, зазначаючи, що розкопки не перекривали б проїзд до Староакадемічного корпусу та не блокували б підхід до другого корпусу. За її словами, Квіт ухвалив рішення про зупинку робіт одноосібно і без погодження, хоча згідно з договором роботи мали тривати щонайменше до грудня 2024 року.
Версії та підозри
Активіст Дмитро Перов повідомив, що «одна з відомих криптобірж» нібито пропонувала адміністрації Могилянки облаштувати на цій ділянці новий кампус, реконструювавши корпус № 2 до фундаменту та збудувавши паркінг.
Журналісти 24 каналу та «Історичної правди» припускають, що університетська адміністрація могла б прагнути приховати можливі пошкодження підмурків XVII століття, що, можливо, виникли під час ремонтних робіт 2010 року. Тоді на території НаУКМА проводилися земляні роботи з ремонту тепломереж, під час яких археолог Сергій Тараненко фіксував фрагменти фундаментів собору. На сайті музею НаУКМА розміщені фотографії частин колони собору з підписом, що ці артефакти «знайдені під час господарчих робіт біля фундаментів собору у 2010 році».
У прямому ефірі Сергій Квіт не зміг однозначно відповісти на запитання про ремонтні земляні роботи 2010 року й можливі тодішні пошкодження фундаменту собору.
Проєкт «Втрачений Київ»
Роман Маленков — засновник краєзнавчого порталу «Україна Інкогніта» та керівник ДІАЗ «Стародавній Київ». У своєму дописі 7 січня 2026 року він повідомив, що керівництво Могилянки «забороняє пошук могили Сагайдачного та дослідження залишків величного Богоявленського собору».
«Адекватного пояснення ми знайти не можемо. Але зовсім скоро собор стане першим об’єктом нашого проєкту “Втрачений Київ”», — написав Маленков у соцмережах. Деталі проєкту поки не оприлюднюють.
За словами директорки Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марини Соловйової, існують технічні можливості та фінансування для відновлення робіт у найближчий час. Проте наразі подальші археологічні дослідження тимчасово призупинені.
Чому це важливо знати
Віднайдення могили Петра Конашевича-Сагайдачного — постаті, яку вважають покровителем ЗСУ — має велике ідеологічне та політичне значення для України. Комплексне вивчення залишків Богоявленського собору з огляду на історію, архітектуру й археологію могло б значно поповнити знання про добу бароко в Україні. Збережені фундаменти й фрагменти стін дають підстави для створення музею або меморіалу на місці зруйнованого більшовиками храму. Конфлікт між науковцями та керівництвом НаУКМА ставить під загрозу завершення досліджень і збереження пам’яті про цю важливу історичну пам’ятку.
Створено за матеріалами: kyiv.news