Будинок №10 на Хрещатику: фасад із богами, левами та янголами — головні новини Києва сьогодні

Що зображено на фасаді будинку №10?

Фасад будівлі нагадує енциклопедію декоративних мотивів. Над четвертим поверхом розташували три барельєфні композиції з постатями Гефеста, Гермеса та Посейдона. Вище, над п’ятим поверхом, виставили скульптури янголів і чоловічі маскарони. У медальйонах на фронтоні читаються лев’ячі маскарони. Третій, четвертий і п’ятий поверхи оздоблені пілястрами коринфського ордера. На рівні третього поверху влаштовані балкони на консолях, фланковані гермами.

Що таке неоампір і чим він відрізняється від ампіру?

Ампір — імперський стиль початку XIX століття, що орієнтувався на образи Стародавнього Риму й Греції. Він втілював монументальні колони, військову символіку та рельєфи з античними героями. Неоампір — пізніше відродження тих самих ідей, але вже в більш еклектичному ключі. Він зберіг урочистість і тягу до антики, та дозволив вільніше трактувати деталі. Саме тому на фасаді будинку №10 античні боги сусідять з янголами, а стримані пілястри поєднуються з пишним скульптурним декором.

Що таке герма і навіщо вона на балконах?

Герма — архітектурна деталь у вигляді стовпа або пілона з людською головою чи напівфігурою. В античності герми виконували роль межових знаків і оберегів. Згодом вони перетворилися на чисто декоративний елемент фасадів. На будинку №10 герми фланкують балкони третього поверху і додають їм урочистості, майже палацового відчуття.

Що втратив фасад із часом?

Первісно будівлю прикрашали балкончики з цементними балясинами — невеликими фігурними стовпчиками, що утворювали ажурні огорожі. Вони надавали фасаду більшої пластики й легкості. З часом ці деталі зникли, і нині побачити початковий вигляд можна лише на архівних фотографіях. Решта декору — маскарони, барельєфи, пілястри й скульптури — збереглися. Вони й досі чекають на уважного глядача.

Чому це важливо знати

Хрещатик часто сприймають як радянський проспект, і справді — більшість його будівель зведені після Другої світової. Проте будинок №10 нагадує: головна вулиця Києва має значно глибший шар пам’яті. Вміння читати місто за фасадами перетворює звичний маршрут на мандрівку крізь епохи. Саме такі деталі, як збережені підземелля Михайлівського монастиря, формують живу тканину міської спадщини, яку варто берегти й помічати.

Створено за матеріалами: kyiv.news

Гончаренко Олександр

Народився у 1981 році в Києві. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Працював у друкованих виданнях, де спеціалізувався на політичній аналітиці та суспільних темах. Має понад 15 років досвіду в медіа.
З 2025 року очолює редакцію lybid34.kiev.ua, розвиває сайт як сучасний майданчик для якісних новин столиці та Київської області. Прихильник прозорої журналістики, фактчекінгу та відкритості до читачів.