Зміст:
Спадок під загрозою
У самому серці Києва, на вулиці Тарасівській, 9-А, занепадає одна з найвідоміших архітектурних споруд початку XX століття — так званий «Будинок тисячі вікон». Ця шестиповерхова споруда з унікальним внутрішнім двором-колодязем, попри статус пам’ятки культурної спадщини, досі лишається без комплексної реставрації та поступово перетворюється на руїну. Про це повідомляє Life Kyiv UA.
Зведений у 1913 році, будинок був яскравою візитівкою модерного Києва — міста, що на початку XX століття активно входило до європейського міського простору. Нині ж споруда дедалі більше стає символом проблеми збереження архітектурної спадщини столиці.
Проєкт амбіцій і грошей
Ініціаторами будівництва були Міхельсони — одна з найбагатших і найвпливовіших родин передреволюційного Києва. Підприємець Фрідріх Міхельсон інвестував у масштабні прибуткові будинки й активно долучався до громадського життя міста. Зведення будинку на Тарасівській задумувалося не лише як джерело доходу, а й як демонстрація статусу та можливостей тодішньої столиці.
На час спорудження це був справжній технічний прорив: будинок мав електричне освітлення, централізований водопровід і каналізацію, а також ліфт — рідкість навіть для центральних вулиць. Квартири з чотириметровими стелями та декоративною ліпниною розраховувалися на заможних мешканців і відповідали уявленням про комфорт тієї епохи.
Двір, що дав назву
Головною архітектурною родзинкою будівлі став замкнений внутрішній двір-колодязь, оточений сотнями вікон. Саме ця геометрія і принесла споруді народну назву — «Будинок тисячі вікон». Опинившись у дворі, відвідувач відчуває немовби «спогляд» будівлі, що створює сильне, інколи моторошне враження.
Місцевий краєзнавець Кирило Степанець, який нещодавно публікував світлини будинку, назвав його «мовчазним гігантом», підкресливши, що порожні вікна формують атмосферу, важко піддавану словесному опису.
Комунальне минуле і втрата догляду
Після революційних подій 1917–1918 років будинок втратив первісну функцію. Великі квартири розділили на комунальні, і розкіш інтер’єрів поступився типовій для радянського періоду житловій тісноті. Згодом частина приміщень використовувалася для освітніх потреб: тут розміщувалися корпуси Національного університету харчових технологій, а на перших поверхах діяли музичні студії.
Будівля адаптувалася до нових функцій, але системного догляду так і не отримала.
Пам’ятка без захисту
Наразі «Будинок тисячі вікон» фактично занедбаний. Найбільші руйнування спостерігаються на верхніх поверхах: перекриття частково зруйновані, вікна вибиті, дах пошкоджений. Всередині — сміття, сліди мародерства й руйнування конструкцій.
Формально споруда має охоронний статус. На практиці ж вона залишена напризволяще: поки що не представлено жодних публічних планів щодо реставрації чи навіть консервації будівлі.
Чи є шанс на порятунок
Громадські ініціативи, зокрема проєкт «Реновація UA», вже підняли питання збереження споруди. Фахівці зауважують: реставрація подібного об’єкта вимагатиме значних фінансових вкладень та складних інженерних рішень через незвичну архітектуру, замкнений двір і серйозні конструктивні ушкодження.
Без політичної волі, чіткого визначення майбутньої функції об’єкта та реального фінансування будинок продовжить руйнуватися — незалежно від наявності таблички «пам’ятка».
«Будинок тисячі вікон» — не просто стара споруда. Це матеріальне свідчення часу, коли Київ формувався як європейська столиця з власними меценатами, архітектурною сміливістю та міськими амбіціями.
Втрати цього будинку означатимуть зникнення ще одного унікального зразка історичної забудови Паньківщини — колишнього «Латинського кварталу» — і ще один доказ системної проблеми: охоронний статус без реальних дій не рятує архітектурну спадщину.
Раніше повідомлялося, що у Києві розпочали демонтаж цеху №5 Першого київського машинобудівного заводу, відомого раніше як завод «Більшовик».
Фото: надано джерелом.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com