Будинок Юркевича на Паньківській: як знищили пам’ятку українського модерну

Як виглядав будинок Юркевича і чим він цінний?

Архітектурний критик Віктор Чепелик особливо цінував цю споруду за незвичну асиметричну композицію. Він наголошував, що будинок не просто копіює сільську архітектуру, а переосмислює українську тему по-новому. Тут немає стилізації заради екзотики — натомість перед нами вдумливий діалог із народною традицією мовою модерної архітектури. Споруда п’ятиповерхова, цегляна, має П-подібний план з внутрішнім двором. Перед фасадом розташований палісадник, огороджений металевими гратами. Усередині будинку колись налічувалося десять квартир — п’яти- та семикімнатних.

Хто проєктував будинок на Паньківській?

Над проєктом працював архітектор Сергій Тимошенко. Долучився до роботи й Микола Шехонін, чиїм улюбленим стилем був неоампір. Попри це, за оцінкою дослідників, з українським модерном він впорався блискуче. Замовником будівництва став лікар Йосип Юркевич. Після його смерті будинок успадкував син — письменник і громадсько-політичний діяч Лев Юркевич.

Що сталося з будинком у 1973 році та в 2000-х?

Першого удару споруда зазнала під час радянського ремонту 1973 року. Тоді знищили високий дах і фронтон правобічного ризаліту — саме ці елементи визначали унікальний силует будівлі. Другий удар прийшов у 2000-х під маскою «євроремонту». Будинок виставили на продаж під назвою «Замок на Паньківській», з’явилася мансарда та новий фронтон, який зовсім не нагадував оригінал. На надвірному фасаді тоді ж з’явилася майоліка на козацьку тематику. Охоронники навіть намагалися перешкоджати тим, хто хотів сфотографувати будівлю з протилежного боку вулиці.

Що таке ризаліт і чому його втрата — архітектурна трагедія?

Ризалітом називають частину будівлі, яка виступає за основну лінію фасаду по всій висоті споруди. Саме він формує пластику фасаду, створює гру світла й тіні, задає ритм і головні акценти композиції. У будинку Юркевича правобічний ризаліт із фронтоном був одним із ключових елементів асиметричної композиції. Його знищення 1973 року порушило той архітектурний баланс, який автори закладали в проєкт від самого початку.

Що з будинком сьогодні?

Будинок фізично вцілів — і це вже добра новина на тлі масових знесень київської спадщини. Однак і радянські втручання 1973 року, і «покращення» 2000-х залишили помітні сліди на споруді. Будівля втратила оригінальний силует і частину автентичних деталей. Дослідники висловлюють просте, але важливе бажання: щоб надалі будинок просто зберегли без чергових «вдосконалень».

Чому це важливо знати

Будинок Юркевича на Паньківській — живий приклад того, як пам’ятка архітектури може зазнати непоправних змін. Причина не бомба чи бульдозер, а звичайний «ремонт» і «покращення». Споруда має статус щойно виявленої пам’ятки архітектури та історії. Це юридично значущий статус, від якого залежить, чи вдасться захистити будівлю від подальших втручань. У Києві багато таких споруд, де оригінальний задум архітектора поступово розчиняється в нашаруваннях різних епох. Знати цю історію означає розуміти просту річ: справжня охорона спадщини починається з утримання від зайвого втручання.

Створено за матеріалами: kyiv.news

Гончаренко Олександр

Народився у 1981 році в Києві. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Працював у друкованих виданнях, де спеціалізувався на політичній аналітиці та суспільних темах. Має понад 15 років досвіду в медіа.
З 2025 року очолює редакцію lybid34.kiev.ua, розвиває сайт як сучасний майданчик для якісних новин столиці та Київської області. Прихильник прозорої журналістики, фактчекінгу та відкритості до читачів.